“Львів – доволі незвичайне місто, яке ніяк не очікуєш зустріти на теренах колишнього СРСР. Центр міста являє дуже своєрідний мікс із європейської основи і радянських приправ, до болю знайомий нам за сценами "Трьох мушкетерів", знятими здебільшого якраз на львівських вулицях… Атмосфера тут особлива: на перший погляд неможлива пряна суміш із чотирьох столиць великих європейських країн, що в різний час володіли цими землями, – австрійського Відня, польського Кракова, литовського Вільнюса та російського імперського Санкт-Петербурга.

 “Позавчора опинився в суді – у якості підсудного… Позивається до мене полковник податкової міліції, такий собі Василь Строїч, депутат-"регіонал", керівник внутрішньої безпеки у Державній податковій службі Івано-Франківської області… Моя публікація в інтернет-мережі "конфіденційної", на думку позивача, інформації про вирок Косівського районного суду.

“Мені прикро, що замість прийняття й обговорення, тези, сформульовані Гузаром, Мариновичем, Сверстюком, Гаврилишиним, Глузманом, викликають зворотню реакцію – поетичні заклики до самогубства. До того ж, не власного, а чийогось, самогубства тих, хто молодший і здоровіший, хто поведеться на ідею великої відомсти. Як це робить, наприклад, Дмитро Павличко, використовуючи ту ж риторику ненависті, якою він припікав українських націоналістів кількадесят років тому: «Не совість нації, а дух раба й блощиці говорить з вас і вам викривлює вуста.