Тернопіль 4. цвітня. Нинї відбуваєсь в міско-делєґованім судї розправа проти п. В. Будзиновского. Париж 4. цвітня. Буржуа на вчерашнім засїданю сенату дістав заяву недовіря з причини заграничної політики. На внесену интерпеляцію відповів презідент міністрів, що не може нічого додати до того, що вже на попереднім засїданю відповів і в сенатї і в палатї депутованих, та просив о відроченє интерпеляції. Тогдї заявлено єму недовірє 155 голосами против 85. Опісля відбула ся нарада міністрів; постановлено не уступати. Рим 4. цвітня. Кн. Аости мав заявити охоту удатись до Африки; справу сю обговорено на радї міністрів.

Невідрадні відносини Русинів взагалї а ще більше наших хлїборобів, спонукують відповідні круги і поодинокі личности до поважної розваги над обдуманєм способів заради грозї лиха, якої більшої мабуть вже не може бути.

Рускій театр. — Гостина цїсаря в Галичинї. — Для вигоди подорожних. — Дрібні вісти.

Відень 2 марта. Доносять з Будапешту. Внесенє австрійскої депутації квотової ще не надійшло; угорска депутація на жаданє австрійскої не згодить ся; уважають за річ имовірну, що з кінцем сего року наступить виповідженє митового і торговельного союза. Рим 2. марта. З Масави доносять, що полковника Ґаліяна розстріляно на приказ Менеліка. Менелік має жадати по 2000 талярів Марії Терезії окупу за кождого полоненого; разом винесло би те около 14 міліонів талярів. Дервіші підступають під Касалю. Царгород 2. марта. Султан принимав вчера кн. Фердинанда; авдієнція тревала дві години.

при науцї греко-кат. реліґії в IV-ій ґімназії у Львові закололо наших "braci" — ксьондзів польских.

Знов нова заборона віча народного! — Лихва. — Убійця власних дїтей. — В справі науки співу в школї. — Дрібні вісти.

Відень 1. цвітня. Д. 8. с. м. поїдуть до Будапешту міністри: Ґолуховскій, Бадені, Білиньскій, Ґлянц і Лєдебур для дальших переговорів угодових. Прага 1. цвітня. Видалені з Загребу хорватскі студенти записались на тутешний університет ческій і хотїли заложити своє товариство; намістництво не затвердило им статуту.

Оповіданнє Михайла Коцюбинського, відзначене премією на конкурсї редакциї "Зорі".