В справі українських відділів на чеській области. — Реконструкція чеського кабінету. — Чехо-Словаччкна визнає жидівську національність. — Денікін думає про дальшу війну з большевиками. — Петроград-Лєнінград. — Звідомлення польського ґен. штабу з дня 3 ц. м. — Большевицьке звідомлення з 1 мая ц. р. — Вістка про заняття Київа польськими військами неправдива.

Акторська слава має свою траґічну черту. І справді ніякий мистець не вмирає так цілковито, як артист драматичний. Поет, маляр, різбар, композитор не вмирають ніколи; їх ґеній, їх талант, їх душа жити-муть віки в їх безсмертних творах.

Український нарід і варшавський договір. — Жидачівський староста урядує. — Воєнні відшковання. — Нові арештовання. — На шляху Тернопіль-Збараж. — Гривні й карбованці йдуть в гору. — Особисті вісти. — Відчит п. В. Целевича. — Земельний Банк Гіпотечний.

Київ занятий? — Конференція амбасадорів. — Конференція представників Югославії і Італії. — Вибори до німецького парляменту. — Знесення воєнного стану. — Перед конференцією в Спа. — Зєдинені Держави і Ліґа Народів. — Договір між Німеччиною і Латвією. — Чеська преса про польську офензиву на Україні. — Переселення б. цісаря Вільгельма. — Успіхи Греції. — Автономія Аляндських островів. — Недуга Льойд Джорджа. — О. Глінка на волї.

Священик Петро вертав з присілка від хорого. Ішов пішки, бо не було коней. Ніс дари божі, а хлопець дзвонив дзвінком перед ним.

Стрінулися після кількох років розлуки. Сердечно звиталися, сіли на Гетьманських валах, думали, балакали, радили раду, як у світі жити. Зачали розмову очивидно від політики.

Війна на Сході. — З німецьких справ. — Ріжні вісти.

І. Май — українське державне свято. — Полонені Українці в Білостоці. — За бараболю життя. — Щасливі спадкоємці. — "За голошення протидержавних ідей". — Читачам "Світа дитини".