(З нагоди жидівських похоронів останніх жертв погромів і святої тори.)

Матеріяли до історії культурного життя в Галичині в 1795—1857 рр. Замітки й тексти. Видав Д-р Кирило Студинський. У Львові, 1920.

Латинська пропаґанда в Бриґідках. — Жіночі збори у Львові в справі полонених і інтернованих. — Галицьких збігців видалюють з Відня. — Фасоля замість хліба. — Проти хабарів на залізницях. — Урядники львівського маґістрату скликали віче.

Між кличами, які піднеслися підчас всесвітньої війни та заволоділи найважнішими історичними подіями сучасної доби, стануло змагання народів до самовизначення і право кожного народа — самостійно про себе рішати, самостійно собою правити та мати "у своїй хаті свою силу й правду й волю."

У відповідь на заяву проф. Томашівського, який висловлювався про будучність України на зібранні наших делєґатів в Парижі, а навіть на сторінках парнаської преси, гр. Тишкевич надіслав нам слідуюче відкрите письмо

Польща дістає від Мирової Конференції мандат управляти Східньою Галичиною на протязі 25 літ. Цей мандат буде виконувати Польща на основі статута для Східньої Галичини, який виробила найвища Рада. Цей статут надає Східній Галичині характер "федеративної держави"

Так відважився сказати ґенеральний прокуратор Оо. місіонарів у Варшаві до одного з визначних наших священиків.

Сміюсь я з вас, кати мої, сміюсь! Катуйте, ріжте моє тіло, точіть моє життя, — я ще держусь, ще маю сили сміятися зневажливо із вас.