У Львові, дня 29 жовтня (10 падолиста) 1890.   Вже на сегорічних зборах "Просвіти" в Коломиї дали Русини з краю наглядний доказ, як щиро лежать им на серци плеканє і розвій музики. На громаднім концертї, данім по зборах коломийских, виступило кілька хорів мужеских та мішаних враз из орхестрою з різних сторін краю. Интеліґенція, міщане і селяне видирали собі взаїмно першеньство в продукціях музичних. А наколи можна parva componere magnis, то сегорічні збори "Просвіти" були олімпійскими игрищами Руси галицкої в мініятурі.  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 167—179]   І.  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 159—166]   (Присвячую щирому другови К. Бандрівському).  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 139—145]  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 120—130]   І.   Виставлений на публичну продаж грунт під ч. 29. власність Миколи Проця, вартости 150 ринських, ураз зі всіми господарськими забудованями (йіх було всего одна хата і стаєнка на одну корову, все разом під одним покритєм з давно прогнилих драниць) для заспокоєня належитости Мортка Шіндера в сумі 40 ринських. Хто дасть більше?"  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 130—139]  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 62—120]   І.   З полудня одноі хорошоі, весняноі неділі здивувалися дуже два поліціяни, що сиділи в "стражници" дрогобицькоі комуни. До стражниці приведено якогось панка, молодого ще, середного росту, в запорошенім, але досить поряднім уборі.   — А сей відки? — спитав капраль і змірив молодого чоловіка від ніг до голови осовілими від напитку очима.  

Warstwy narodu dojrzale moralnie i umysłowo, czyli tz. inteligencja, chce znajdować się do ludu w stosunku starszego, pełnoletniego brata do młodszego rodzeństwa. Na nich zatem ciężyć powinien zaszczytny obowiązek wychowania "młodszych" ich braci, aby kiedyś można powiedzieć: "Oto jedna rodzina, która się zna, rozumie i kocha!"   My kochamy "młodszą" brać naszą, ale nie dość myślimy, jak dotąd, o jej wychowaniu.   Szkolnictwo nasze w ostatnich czasach poczyniło dość znaczne postępy; dzieci z ludu wychowuje szkoła, a mężów kto?...