Корнило Устіянович
Найдавнїйшій а у нас найзвичайнїйшій спосіб мальованя стїн церковних є так зване tempera, т. є. мальованє красками, розпущеними водою, змішаною з добрим каруком. Під таке мальованє треба стїни надати молоком або каруковим легоньким розчином, а ще лїпше виправити их розчином з крейди, каруку і води. Мальованє tempera не є тяжке, єсли артист має вправне око до зміркованя: якою стане темна, мокра краска, коли висохне. Карукові краски суть доволї яркі і для ока приємні. Однак совістний маляр не повинен садитись на ті яркі краски, зі шкодою трівкости малюнків.
12.03.91 | |
Стефан Пятка [Ковалів]
Образок з Галицкої Каліфорнії.   І.   Яць Теменицкій в великій тарапатї: вернув жінчин брат, Павло Сучок, з жовнірів, а ту всї твердили: "умер, пропав, загиб, десь в Босни з скали упав, а так Турки зїмали і втопили..."  
12.03.91 | |
  В суботу минувшого тиждня помер нагле у Відни Франц Ксаверій Мікльошич, довголїтний професор віденьского університету, знаменитий учений, першій славіст. З огляду, що ми, Русини, богато завдячуємо Мікльошичеви — насамперед яко ученому, котрий розслїджував наш язик і узнав єго самостійність, а потім яко професорови, котрий виховав многих Русинів язикознавцїв, — подаємо бодай коротко єго житєпис і очерк єго дїяльности.  
09.03.91 | |
Володимир Самійленко
Був колись смутний чоловік, такій смутний, що нїхто нїколи не бачив усміху в його на виду, не помічав, щоби очи його загорілись веселим блиском.   Не чути було від його веселих жартів або дотепних пустощів.   Де-хто казав, що він був злий.   Але він зовсїм не був злий; він тільки був смутний і через те не сміяв ся і не жартував.   Його брати не любили його, бо вони були веселі, а він був смутний.  
07.03.91 | |
1. Львів. Голосуючих 3923 на 6026 управнених до голосованя; абсолютна більшість 1962. Вибрані дотеперішні посли: д-р Смолька і д-р Кароль Леваковскій. Д-р Смолька одержав 3798 голосів, а д-р Леваковскій 2025. Контркандидат Леваковского Станіслав Щепановскій одержав лиш 1878 голосів.  
06.03.91 | |
Львів: д-р Смолька одержав 3813, д-р Лєваковскій 2036 а Щепановскій 1905 голосів. Вибрані отже Смолька і Лєваковскій. [Управильнених до голосованя було 6026, голосувало 3923, абсолютна більшість 1962 Лєваковскій, контр-кандидат Щепановского, одержав отже 128 голосів більше нїж Щепановскій, а 74 понад абсолютну більшість.
05.03.91 | |
[Реферат посла проф. Пігуляка Єротея на головних зборах "Рускої Ради" в Чернівцях дня 2 н. ст. лютого 1891 р.]   Ми Русини становимо великій, окремий, самостійний нарід 20 міліонів душ. З усїх славяньских народів лиш одні Москалї численнїйші від нас, бо Поляки н. пр. числять лише 12 міліонів, Чехи з Словаками лиш 8 міл., Серби з Хорватами лише 7 міл., а других ще менше.  
05.03.91 | |
Центральна комісія статистична оповістила сими днями тимчасовий результат спису населеня з 31 грудня 1890 р. у важнїйших позиціях:   Населенє Австрії виносить загалом майже 24 міліонів (23,835.261), а в р. 1880 виносило 22,144.244. Приріст отже в послїднім десятилїтю виносить 1,691.017 або 7%. Число помешкань виносить понад 5 міліонів в 3.3 міліонах домів мешкальних. Низше подані числа вказують, як зложили ся на сей результат поодинокі краї коронні.   Краї коронні, населенє, приріст  
04.03.91 | |