Вельмишановний Добродію!  

„Де два бють ся, — третій не мішайсь!“ каже нам наша приказка. Хоч я і памятаю цю приказку, отже умішуюсь оце до справ наших поважних письменників Чайченка і Франка. Правда, бійки у їх ще нема, але-ж Чайченко де кого вщипнув, а Франко замахнув руку. За що почала ся між ними суперечка, читачі „Зорі“ цеє знають, а того я і почну прямо з того, що і Чайченко і Франко, по моїй думці винуваті обидва.

Від нашого дописувателя з Самбора.   В сензаційній справі Вольфа Сандавера "Дѣло" властиву річ уже подало, тож не буду вже розписуватись о обширнім актї обжалованя трудної сеї квестії, котра по заведеню закона о лихві доперва по раз першій дістала ся під осуд опінії публичної. Мушу лиш зазначити, що справа тая має в наших часах значінє засадниче.   Хід розправи, що тревала два днї, був ось такій:  

відбули ся дня 11. н. ст. падолиста с. р.   Селян і міщан зібрало ся над сто, а священиків і світскої интеліґенції около трицять.   Перед загальними зборами відправлено богослуженє в місцевій церкві в Рогатинї, а о 11-тій годинї перед полуднем зачали збирати ся участники зборів в сали ради повітової.  

Стара казка, по новому розповів І. Ф.   Був собі дід Андрушка, а в него баба Ма­рушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки сучечка Фінка, а в сучки товаришка киця Варварка, а в киці вихованка мишка Сіроманка.   Раз весною взяв дід рискаль тай мотику, ско­пав у городци грядку велику, мервицею попринадив, грабельками підгромадив, зробив пальцем дірочку дрібку — тай посадив ріпку.   Працював дід не марно: зійшла ріпка гарно. Що день йшов дід у город, набравши води повен рот, свою ріпку підливав, їй до життя охоти додавав.  

  виголошена на загальних зборах "Підгірскої Ради" в Стрию дня 5-го н. ст. падолиста 1891 для умотивованя резолюції в справі беспосередних виборів з курії сельскої.      

виголошена при дебатї буджетовій над позицією "центральна управа" міністерства просвіти.   Висока палато!   Я просив о голос, щоби при уступі "центральний заряд" висказати як найкоротше кілька заміток що-до надзору шкільного в Галичинї.  

Проєкти і здобутки.