Розвідка.  

(Исторична студія.)   Вступні уваги.  

І.   В сих днях минає рік від часу звістних заявлень в галицкім соймі, котрі привели з собою зміну в політичних відносинах Русинів галицких, зміну тактики політичної.  

 

[Хлібороб, 1891, № 2–4/5 (15.V–25.VII), c. 13–14, 19–21, 30–32]   І.   Русин умер. Про се не було ніякого сумніву. Секція єго тіла, доконана трьома докторами, виказала навіть причини, для котрих він мусів умерти. Причини були дуже глибокі і висказані тяжко вченими словами. В протоколі не промовчано навіть, що секцію робили ті самі дохтори, котрі за житя лічили небіжчика, пускали єму кров, виривали зуби і відрізували всякі шкідливі нарости, поки він вмер.   Нарешті вмер і поховали єго.  

[Зоря, 1891,  № 15–19 (1(13).VIII–X), с.287– 292, 309–311, 329–334, 349–351, 367–371; окреме видання: Без праці. Казка. Львів, Накл. Тов. ім. Шевченка, 1891. 67 с.]   КАЗКА     I.   Був ту собі в нашім селї Іван, парубчак здоровий і вродливий, але такий лїнивий, такий лїнивий, що нехай Бог  боронить. Так і призвали єго Іван Лїнюх.  

  сталось уже причиною, що редакцію Dziennik-а Polsk-ого тяженько закололо коло патріотичного єї серця і она з великого болю вистогнала нинї ось таку статью під зaг. Ruskie towarzystwo asekuracyjne:  

(Листи на увагу мудрим людям через редакцію "Народа".)   І.   Вступне слівце: Чому я обертаюсь до редакціі "Народа". Проби моєі розмови з громадою в "Зорі" і нещасний кінець йіх.