Притиснені до стіни опінією публичною на провінціі, вираженою на вічах народних а також признанями посла Телішевского, органи "новоі ери" винайшли нову термінологію, щоби нею хоч троха довше милити очи недогадливих і викручуватися ними від отвертого признаня, що нова ера була політичною помилкою і що треба шукати іншоі дороги, щоби з неі вилабудатися. Вони розділили Русинів на дві верстви, названі ними "конструктівні і деструктівні елементи".

Віче в Турці заповіджене було ще на початок ноября мин. р. майже рівночасно з вічем коломийским, та єго відложено і мабуть чи не на жаданє посла Телішевского, котрий тоді ще сидів у Відні в Раді державній, а хотів бути сам на вічу. Певна річ, що й для впорядчиків віча пожадано було почути слова свого посла про сітуацію, і віче відложено аж на декабр, на різдвяні феріі Ради державноі. Тимчасом сталися деякі досить важні річи. Д.

Не сумнівайся, читателю, в правді сих грізних слів: то доказує не який "безбожник" ані хмарний філософ, як ось Едвард Гартман зі своєю зловіщою книжкою п. з. Die Selbstzersetzung des Christenthums und die Religion der Zukunft, — то стверджує лист пастирский від собору католицких князів церкви в Австріі, що був під і конець тамтого року в Відні.  

 

  "БАТЬКІВЩИНА", часопись політична для народу, під редакцією д-ра Костя Левицкого, виходить у Львові що тиждня в пятницю вечером. Передплата: на рік 4 зр., на пів року 2 зр., на чверть року 1 зр. Редакція і адміністрація у Львові при улици Корняктів ч. 1 на І-ім поверсї (в "Народнім Домі).  

  Zarząd zakładu nar. im. Ossolińskich wydal właśnie sprawozdanie ze swej czynności i ze stanu zakładu w ubirglym roku 1891. Z tego sprawozdania wyjmujemy niektóre szczegóły, mające ogólny interes. We wstępie zarząd usprawiedliwia się, że w r. z. zaniechał zwykłego aktu uroczystego, a to z powodu przebudowy gmachu, która chociaż rozpoczęta z wiosną, do pory aktowej nie mogła być ukończoną.  

Славні бубни за горами, а з близька шкіряні... Шумним именем літературного начерку охрестив п. Абґар-Солтан — пляґіят. Щоб надати єму вид совістної працї, він подає навіть жерела, що ними буцїм-то користував ся, а в дїйстности переповідав трохи не до слова і в тім самім порядку статью про Федьковича з "Исторії литератури рускої" д-ра Ом. Огоновского. Він по просту переписує з неї не лиш біоґрафічну часть, але і при обговорюваню Федьковичевих писань держить ся єї так слїпо, що розбирає та цитує з єго стихів тілько ті уривки, що их навів д-р Огоновскій!

и як би єго морально і матеріяльно піддвигнути.   [Реферат о. Зубрицкого на вічи в Турцї.]