відбулось вчера — а заким подамо загальний хід сего віча, зазначимо вражіня, які оно мусїло викликати у кождого щирого Русина.  

Так мимоволі приходиться питати себе самого, читаючи від якогось часу вступні статі "Дѣла", того органу "народноі" партіі і єі "конструктивних" елементів. Народовці — люде, що опираються на народі, ідуть з ним разом, поступають в дусі єго потреб і бажань — чи не так? До недавна можна було без сорому сказати, що так. Народовці прислухувалися досить пильно до голосу народа, скликали єго на віча та наради, силувалися сяк чи так заспокоювати єго потреби і бажаня. Тим іменно способом, ідучи дорогою вказаного пок. В.

На засіданю виділу Просвіти 16 дек. 1891 р. рішено, на представленє д. Романа Заклінского зі Станіславова, видати яко книжечку товариства "Про ліченє методою Кнейпа".   Не знаємо мотивованя д. Заклінского, однак сам факт сего рішеня виділом Просвіти свідчить про те, що тому виділови невідомо, що метода Кнейпа се найновійший гумбуг шарлатанеріі в медицині.  

В ч. 4 "Дѣла" з 19 ян. с. р. поміщено на чільнім місці письмо п. Романчука з Відня, де росказано ось що. Хоть рускі посли в Відні раз-у-раз указували центральному правительству на потребу полагодженя рускоі справи і хоть Тафе заявився до ceгo прихильно, як і намістник Бадені в соймі, то се діло не поступало наперед, а то 1) через рішаюче тепер становиско Поляків, при йіх незмінно негаційній політиці супротів Русинів і 2) через теперішню правительственну програму, що відсунула на бік усякі політичні та національні справи. Тож до кінця 1891 р.

Дня 27 н. ст. сїчня відбули ся нарештї загальні збори члені руского института "Дївоче воспиталище" в Перемишли.   Збори отворив о годинї 7-ій вечером короткою безбарвною річію дотеперішний предсїдатель института, д-р Антоневич, при участи 48 членів, котрими майже через половину були члени світскої интеліґенції в Перемишли, проче-ж число становили духовні зі всїх сторін перемискої епархії і крилошане капітули.  

Здорові були, мов любі четцї! Давно я не балакав з вами, ба й не надїяв ся вже так скоро привитатись до вас. Та мушу! Язик свербить, як у старої сидулї, голова трохи що не трісне від нагромадженої мудрости, а пальчики мої, таки самі складають ся в кулак, неначе-б их кортїло когось гаразд попобити.  

І.  

Дуже сумною вістію приходить ся нам нинї подїлити ся з нашими читателями:   Сеї ночи о 2-ій годинї упокоїв cя по довгій а тяжкій недузї в 47-ім роцї житя   Дамян Гладилович   професор руского язика в академічній (рускій) ґімназії у Львові, голова товариства имени Шевченка, член товариств (взглядно і видїлів) "Просвіти", "Народної Ради", "Рускої Бесїди", "Руского товариства педаґоґічного", "Народної Topгoвлї" і других та один з основателїв "Днїстра" і пр.