Отямившись після першого шоку, викликаного появою нових тарифів на газ, споживачі за давньою українською звичкою узялись рахувати, чому ж виходить так дорого, і хто на цьому заробляє.  Цифри у всіх виходять дуже різні. А влада так і не змогла переконливо пояснити, чому тарифи зросли відразу в кілька разів.    

Якби нині був живий дядечко Фройд, його улюбленою для споглядання атракцією могли б стати реґулярні українсько-російські газові перемовини. Завдяки їм творець психоаналізу зміг би написати ще не одну працю про підсвідомість і таємні бажання, комплекси й поведінкові реакції. Отже, видима частина українсько-російських газових стосунків виглядає так.    

Блеф українських урядовців сягнув максимуму: вони відверто заговорили про те, що грошей для іноземних приватних кредиторів у них наразі нема. І найближчим часом не буде. Бо у нас на цей випадок навіть окремий закон є — згідно з ним, уряд має право відтермінувати такі виплати.    

Справи олігарха Дмитра Фірташа останнім часом вгору не йдуть. Він втратив право оренди українських родовищ титану і цирконію, що належать державі. «Нафтогаз» почав реприватизацію облгазів, частиною акцій яких він володіє. У хімзаводів Фірташа в Рівному і Черкасах проблеми з сировиною. Сіверськодонецький «Азот» опинився в зоні АТО і майже не працює. Горлівський «Концерн Стирол» у Донецькій області зупинений і потрапив під контроль бойовиків.    

Україна найближчим часом не має жодного шансу втратити імідж чи не найпарадоксальнішої держави світу. Особливо це стосується до економіки. А ще більше — до власності, держмайна і приватизації.

Українці рахують дні до 11 березня – на цей день призначено засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду. Від Фонду чекають грошей, і доволі багато. Одразу п'ять мільярдів доларів, а може, й більше. Це – остання надія наших владоможців і величезні сподівання посполитих. Але чи справді після отримання кредиту ситуація кардинально зміниться?   Графіка Ореста Друля  

Низка одіозних законів, ухвалених 16 січня у ВРУ, та викликаний ними спалах протестів відставили на задній план питання основного фінансового документа країни – Держбюджету-2013, який того ж таки дня блискавично швидко ухвалили депутати. Ясна річ, що на кону зараз стоять куди більш базові цінності українців, аніж те, кому скільки грошей дадуть і де ці гроші візьмуть. Однак аналізувати бюджет України на цей рік будемо, оскільки він добре ілюструє наміри чинної зараз влади й дозволяє побачити розбіжності з деклараціями.