Читали в книзі зір, що вродиться Дитя, Якому цілий світ постелиться до ніг; Що на привіт Йому янголи прилетять І сніп огня над Ним припинить з дива біг.     І йшли та вірили, що зайдуть у терем, Що ввесь тонутиме у сяйві золота, І там під гомін сурм зустрінуться з царем, Якому не лячні й пекельні ворота.     І диво див — зоря, що йшла поперед них, Прошила темну ніч, як вогняна стріла. І над колибою на крилах вітряних Понісся дивний спів і поклик янгола: