К. Н. Устіяновичь

Най мене Бог боронить від того, щоб я коли став великим чоловїком або яким високим достойником. Такій чоловїк, то як яка статуя серед широкої площини. Хто йде, обзирає з переду і з заду тай судить, як знає. Сему — ніс за великій, тому — за довгі ноги, — третëму — погано стоїть, а знов иншому таки зовсїм не повинен сто­яти. Оттаке дїєся і з владикою Естремаду­ри.
04.02.88 | |