Оглядання та читання новин провокує шквал неґативних емоцій.   Найсильніша – чому гинуть люди? І друга – чому все так бездарно і майже всі брешуть?   Що після Майдану пішло не так, чому, викинувши геть злочинну владу, ми отримали криваві протистояння і загрозу державі? Це все спричинила лише аґресія Росії – чи, може, вона вміло грає на гнилості та корумпованості української «еліти»?  

Діячі російської культури — в боротьбі за європейську ідентичність.     Ось це яскраве, лаконічне звернення, фактично – підтримка російського варіанту нацизму:

(деякі спогади, а також спроба аналізу помилок та ілюзій)       ПРЕАМБУЛА.  

  Знищення меморіальної дошки на честь всесвітньо знаного вченого Юрія Шевельова у Харкові обурило людей, спільноту яких можна окреслити як українську громадськість. Інтернет повниться праведним гнівом заяв, авторам яких видається, що протести та роз’яснення повинні би викликати почуття сорому і провини в українців-східняків.   Однак, насправді не все так просто, як виглядає на перший погляд.