Їхні твори насичені власними “охудожненими рефлексіями”, які написані одразу, у кризовий момент, – в окопі, перед боєм або після смерті побратимів. Це література, яка не героїзує війну повністю; проте, з іншого боку, – війна там не показана як людське нещастя.