Дістаю телефон і посеред вулиці, змахуючи з екрана сніжинки, а з вій сльози, купую квиток. До України. Бо усі ми трохи лелеки.
Тепер я розумію Шевченка. Я знаю, як саме він полюбив Україну. Просто спочатку він полюбив кожне українське життя. І я теж. Полюбила. І вболіваю. І ви полюбіть. Це прекрасно.
09.03.22 | | Україна