Г. Скварко

Холіталися із скрипотом високі, сухі кістяки топіль, наче знеможені паралітики, повільно рухалися і тріщали на вітрі їхні костомахи. Ніч була ясна, така прекрасна і благодатна! Ми опускали Львів...
12.03.20 | | в 1918-у