В старій, зі всїх сторін попідпираній хатинї за селом лежить на постели стара жінка а побіч неї хора мала внучка. Дитина неспокійно кидає ся у снї, а стара що-хвиля накриває сухі рученята і ніжки слабої дївчинки подертою, зрібною плахтою...
Люде в селї вже давно лягли спати, надивились бач доста цїлий день, як их праця гниє по поли і тяжка журба о будучність ще скорше, як звичайно, загнала их на спочинок.
