(оригінальний текст див. тут: «О любови»)   1.   Любов – це коли поет торкається до світла і з їхньої любові народжується вірш.   Любов – це коли наперекір смерті за правду вилазиш на шибеницю, коли чолом зупиниш кулю.   Любов – це коли залишаєшся тихим, а вогонь серцем живиться.  

Любов то кед поет дотика швет и з їх любови родзи ше писня. Любов то кед оставаш цихо, а огень ци ше зоз шерцом карми. И кед з велїх драгох вибереш найчежшу, же би другим, цо после тебе по нєй буду исц, легчейша була