Відень 22 мая. Цїсар приймав на авдієнції ново-именованого амбасадора нїмецкого ґр. Айлєнбурґа. — На авдієнції був презідент міністрів кн. Віндішґрец. Колошвар 22 мая. З околиць надходять непокоячі вісти про румуньскі аґітації. Богато Мадярів втїкло до міста. Берлин 22 мая. Ґумпльовича сина професора з Градця засуджено за підбурюючу бесїду на 1½ року вязницї, а вчера за иншу справу знов на 9 місяцїв. Тїшин 22 мая. Нинї розпочалась розправа против робітників з Острави польскої. Париж 22 мая. Вчера страчено на ґільотинї анархіста Генріого. Барцельона 22 мая. Розстрілено чотирох анархістів. Петербург 22 мая. Великій кн. Павло має заручитись з дочкою князя Валії.

Краків 21 мая. Страйк пекарів полагоджений. Властителї пекарень приймили дванацять-годинний день працї і вісїм зр. мінімальної тиждневої платнї. Прага 21 мая. Спілка ческого народного театру постановила вибудувати в Празї другій театр. Будапешт 21 мая. Приїхали сюди хорватскі посли, котрим роблять безнастанні овації. Вчера були запрошені на обѣд до презідента міністрів. — Голосованє в палатї послів над цивільними вінчанями відбуде ся нинї. В палатї маґнатів мають они полагодитись ще сего місяця. Сулина 21 мая. З нагоди перебитя каналу у горлї Дунаю на території румуньскій відбув ся бенкет для европейскої комісії дунаєвої при участи румуньского короля. Берлин 21 мая. Цїсар Вільгельм виїде на россійскі маневри до Смоленьска. — Сойм баварскій рішив признати короля Оттона за божевільного, а реґента Люїтпольда за короля. Білград 21 мая. Сюди має приїхати Наталія. — Кождої хвилї надїють ся завішеня конституції. Радикали підозрівають, що Милан лиш за-для того видумав заговір. Рим 21 мая. До каварнї Марінелі, в котрій сходять ся посли, кинено вчера бомбу, однак не вдїяно великої шкоди. Марсилія 21 мая. Анархіст Оата ранив на улици фабриканта олїю Блянка шилом в голову за-для того, що мер відмовив єму підмоги.

Відень 19 мая. Збори столярских майстрів ухвалили відкинути жаданя страйкуючих челядників. Острава моравска 19 мая. Змова робітників цїлковито полагоджена. Бударешт 19 мая. Комісія фінансова угорского сойму приймила валютові предложеня разом з всїми поправками, ухваленими австрійскою палатою панів. — Між послами Мікльосем і Драґуличем прийшло до поєдинку на шаблї. Оба противники легко ранені. Білград 19 мая. Заговір против короля Александра приписують амбасадорови Пашичеви. Найбільше скомпромітований великій промисловець Кабінес з Кралева. Єго увязнено. Кромі того відбувають ся арештованя в містї і на провінції, і арештовані переважно приятелї Караджорджевича. Говорять о завішеню конституції. Прага 19 мая. Прийшло до бійки між ческими і нїмецкими циклістами. Поліція ужила оружія. Берлин 19 мая. Конґрес робітників заявив ся 78 голосами против 10 за осьмигодинним днем працї.

Відень 18 мая. Дозволено ввести в австрійскій армії бездимний порох і відповідні набої пушочні. Острава моравска 18 мая. Страйк майже укінчений, робітники приступили до працї. Білград 18 мая. Правительство викрило заговір. Відбули ся численні ревізії і увязненя. Між иншими заряджено ревізію у міністра Тавшановича. — Король наміряє засистувати конституцію коли-б трибунал касаційний узнав єго указ що-до реституції Милана за неважний. Букарешт 18 мая. За-для угнету мадярским елєментом Румуни в Семигородї дуже взбурені. Арештованя, ревізії не устають. Рим 18 мая. Прокуратор внїс, укарати посла де Феліче 22 лїтною карою вязницї. Лондон 18 мая. Надїють ся цїлковитої крізи кабінету за-для того, що з кабінету виступив міністер торговлї Мунделя.

Відень 17 мая. Розпорядженєм цїсарским введено бездимний порох до австрійскої артилєрії. — Між 1 а 8 червня має прибути фльота анґлійска і відвідати всї пристани австрійскі. Острава 17 мая. Страйк кінчить ся. Робітники відступили від свого жаданя щодо 8-годинної працї і тепер переговори ведуть ся лиш що до платнї. Будапешт 17 мая. В соймі угорскім накинулась опозиція на правительство за се, що оно закупило кілька ґазет опозиційних виступаючих против цивільних вінчань. Ліон 17 мая. Анархіст Мілєр зізнав, що дістав від россійского нігіліста Штернберґа 500 франків на то, щоби кинув бомбу. Берлин 17 мая. В армії заряджено великі дімісії; 15 ґенералів і кількох полковників переходять в стан супочинку.

Відень 16 мая. Цїсар надав міністрам Мадейскому і Плєнерови гідність тайних радників. — Цїсар приймав на авдієнції кардинала Шлявха з Варадину великого имовірно в справі церковно-політичних предложень. Будапешт 16 мая. Помер тут презідент палати маґнатів бар. Миколай Вай. Острава моравска 16 мая. Страйкуючі постановили видержати при змові, мимо того, що их викинено з законних мешкань. Берлин 16 мая. В недїлю помер д-р Шлєцер, бувшій посол при Ватиканї. — Тут відбуває ся міжнародний конґрес робітників гірничих. Париж 16 мая. Ліоньскій мер гостив ческих Соколов бенкетом. Именем Чехів промовляв Підлипний. Pio Жанейро 16 мая. Після вістей, ворохобники в Pio Ґранде побиті в кількох битвах.

Відень 15. мая. Вчера відбули ся тутки перші збори анархістів, в котрих взяло участь около 600 людей. Зараз по отвореню зборів правительственний комісар розвязав их за для бесїди референта Гавля. Будапешт 15 мая. Кріза кабінету усунена. Правительство знов предложить закон о цивільних вінчанях палатї послів, а відтак палатї маґнатів. При другім голосованю не покажесь нїодна двірска личність. — Шеф секції Чіракі одержав дімісію. — Цїсар має заименувати нових дожизнених членів палати маґнатів. Прага 15 мая. Поліція викрила тайне товариство в родї "Омладини", до котрого належали варстатові термінатори від 14 до 18 лїт. — Намістництво застановило ухвалу міскої ради, що-до збороненя перекладу ческих написів улиць на нїмецкі. Острава моравска 15 мая. Стан здоровля ранених робітників дуже лихій. Рим 15 мая. Кріспі виголосив політичну бесїду, в котрій доказував потребу удержаня армії. Як довго истнує тридержавний союз, так довго буде тревати мир в Европі.

Відень 14 мая. Реstеr Llоуd накинув ся на ґр. Кальнокого і загрозив опозицією в делєґаціях за то, що міністер мав зневолити секційного шефа Чіракіого голосувати против закона ο цивільних вінчанях. Будапешт 14 мая. Заперечують, мов би по церквах дзвонено на знак побіди партії клєрикальної в палатї маґнатів. Білград 14 мая. Радикали візвали цїлу провінцію, щоби збирала ся на віча і жадала скликаня скупштини, або нових виборів до неї в справі королївского указу що-до реституції Милана. Париж 14 мая. Вчера в ночи експльодувала пекольна машина перед фабрикою оксамиту при улици Клєбера. Дім ушкоджений, мешканцї вийшли цїло. Петербург 14 мая. Викрито нігілістичний заговор і увязнено богато людей в Петербурзї, Москві, Орели і Бату. Увязнених замкнено в Петропавловскій кріпости. Острава моравска 14 мая. Страйк переходить доси спокійно.

Відень 12 мая. Звіщають, що в перших днях червня має наступити именованє до палати панів. З Галичини має бути покликаних шістьох, а именно двох властителїв більшої посїлости, між ними один Русин, двох професорів університету і двох репрезентантів торговельних палат. Відень 12 мая. По короткій дебатї палата послів приймила предложеня валютові, почім засїданя відрочено до середи. Білград 12 мая. В Добринї вибухли розрухи, та жандармерія здавила их без проливу крови. Софія 12 мая. Справа між Болгарією і Портою що до пашпортів полагоджена. Лондон 12 мая. В Индії вибух бунт 17-ого полку піхоти. Петербург 12 мая. Цар увільнив кримских Татарів від обовязку войскового на 1894 рік.

Відень 11 мая. У міністра Бакегема явила ся вчера депутація робітників з Острави і звістила, що жандарми стріляли до товпи, не візвавши єї розійти ся. Робітники не наміряли нї на кого нападати. Будапешт 11 мая. Угорщинї грозить кріза. В найблизшу середу закон о цивільних вінчанях знов прийде під наради палати послів, почім верне до палати маґнатів. Коли маґнати знов єго відкинуть, Векерлє певно подасть ся до дімісії. По голосованю дзвонили у всїх церквах. — Командат львівского корпуса кн. Віндішґрец голосував "против".— В містї відбулись великі демонстрації. Париж 11 мая. В палатї послів надїють ся пристрастної дискусії. Кількох послів має интерпелювати в справі Корнелія Герца. Петербург 11 мая. Россія наближуєсь до Сербії, а "Гражданин" станув по сторонї короля в справі указу. Лондон 11 мая. При другім читаню буджету, опозиція наміряє звалити кабінет. Круги правительственні певні, що кабінет побідить.