Будапешт 9 мая. Говорять, що Векерлє подасть ся до дімісії, коли-б палата вельмож відкинула предложеня що-до цивільних вінчань. Відень 9 мая. Презідент Буковини бар. Кравс подав просьбу о перенесенє в стан спочинку. Острава моравска 8 мая. До страйку приступило знов 3000 нових робітників. Софія 9 мая. На граници відбув ся фестин братаня Болгар і Сербів при участи яких 3000 людей. Париж 9 мая. Вільзон, котрого вибір палата уневажнила, знов вибраний послом. Рим 9 мая. В палатї Одескальских експльодувала бомба і зранила дверника і двох льокаїв.

Відень 8 мая. Спільні делєґації зійдуть ся аж 11 червня. — Комісія прасова не могла згодити ся на предложеня правительства що-до поведеня прокураторії при конфіскатах. Будапешт 8 мая. Дуже сумнївають ся, чи предложеня найдуть в палатї маґнатів більшість. На случай відкиненя предложень, витворить ся в палатї послів сильне сторонництво демократичне, котре зачне завзяту борбу з реакцією. Острава моравска 8 мая. Страйк робітників гірничих ширить ся; приступило до него 7000 робітників. Медіолян 8 мая. Отверто міжнародну виставу журналістичну. При торжестві отвореня були присутні король, королева, міністри і посли. Населенє робило великі овації королївскій парі.

Відень 7 мая. По промові Плєнера в колї польскім, порішило коло польске всїми голосами, против двох, голосувати в палатї за предложенями валютовими. Париж 7 мая. Правительство предложить парляментови конвенцію з Нїмеччиною що-до розмеженя посїлостей в Камерунї. Барцельона 7 мая. Суд воєнний засудив шістьох анархістів за участь в атентатї на маршалка Кампос на смерть а чотирох на дожизненну вязницю. Градець 7 мая. Нинї о годинї 10½ перед полуднем дістав ся нурець до середини печери в Люґльох. Повернув з-відтам і завірив, що всї замкнені в нїй туристи живуть.

Відень 5 мая. Россійскій ґенерал-майор Резвов був на авдієнції у цїсаря і повідомив урядово про заручини россійского наслїдника престола. Градець 5 мая. Цїсар телєґрафічно велїв вислати три віддїли піонєрів на ратунок нещасливих туристів. Они вже певно померли з голоду. Острава морав. 5 мая. Страйк розширюєсь, 3000 робітників перестало робити. Рим 5 мая. Кріспі боронив в палатї тридержавного союза і заявив, що в справі болгарскій довго боров ся з Россією, Турцією і Анґлією і остаточно побідив. Що до вістей о розвязаню Австрії, то се неправдиві вісти, бо Австрія політично і мілітарно сильна. Лондон 5 мая. Засуджено анархіста Польтіого на 10, Ферару на 20 лїт тяжких робіт.

Відень 4 мая. Міністер скарбу Плєнер, щоби усунути опозицію в коаліції в справі валютових предложень, поробив візити в клюбах коаліційних сторонництв. — Цїсар приймав вчера на авдієнції сербского амбасадора Симича. Прага 4 мая. В Фалькенав прийшло до кровавих погромів між жандармерією і страйкуючими робітниками. Один робітник убитий, кількох тяжко ранених. Буда-Пешт 4 мая. Франц Кошут поселюєсь тутки і переймає редакцію ліберального дневника Egyetertes. Рим 4 мая. Міністер справ внутрішних, Блянк, заявив вчера в парляментї, що тридержавний союз є звернений против переворотів. Єго задача, недопустити до повороту варварства. Вашінґтон 4 мая. Коксей, "ґенерал" армії людей без працї арештований. — В Клівлєндї повторились погроми.

Відень 3 мая. Wien. Ztg. оголосила трактат між Австро-Угорщиною а Анґлією в справі охорони авторских прав. — Часть робітників демонструвала перед парляментом. — Архикн. Альбрехт виїде в маю до Босни на войскову инспекцію. Прага 3 мая. Посли Долєжаль і Лянґ задумують зложити мандати до ради державної. — Перед палатою кн. Гогенльогого найдено бомбу. Берно морав. З мая. В Прерові увязнено сїмох соціялістів. Білград 3 мая. Реституція прав Милана і Наталії зробила добре вражінє. Берлин 3 мая. Альвардта засуджено на три місяцї арешту за обиду пруских урядників. Рим 3 мая. Вчера розпочав ся процес против Ваnса Romana.

Відень 2 мая. Вчерашне свято робітниче перейшло спокійно. Не прийшло нїгде до заколоту з поліцією. Прага 2 мая. Лиш в двох місцевостях виступила поліція против робітників. Білград 2 мая. В деяких місцевостях викликали радикали заколот з нагоди стяганя залеглих податків. Войско виступило. Лондон 2 мая. В Анґлії не святковано день 1 мая.

Відень 28 цвітня. Комісія для прасового закона збере ся в маю. — Дня 1-ого мая відбуде ся засїданє неустаючої комісії податкової. На тім засїданю міністер скарбу предложить правительственний проєкт щодо загальної части податкової реформи. Берлин 28 цвітня. Говорять, що візита кн. Генрика пруского є приготованєм до зїзду Вільгельма і царя. Білград 28 цвітня. Комітет радикалів видав відозву, в котрій взиває до енерґічної борби против теперішного правительства. Софія 28 цвітня. Кн. Фердинанд приймив дімісію міністра війни Савова, а на єго місце заименував Петрова. Рим 28 цвітня. Комісія приймила войсковий буджет в висотї 243 міліонів. Новий Йорк 28 цвітня. Страйкуючі робітники висадили в воздух зелїзничу стацію в Watts. Кілька осіб згинуло.

Відень 26 цвітня. Речинець зібраня делєґації зависить від покінченя розправ в радї державній над буджетом. — Кн. Фердинанд відьїхав вчера до Болгарії. Берлин 26 цвітня. Прускій сойм приймив 230 голосами против 109 першій параґраф правительственного проєкту закона о утвореню рільничих палат. Варшава 26 цвітня. В пйотрківскій ґубернії застрайкували робітники. Арештовано 16 людей. Войско в силї двох тисяч люда стоїть в поготовю. Софія 26 цвітня. Султан прихилив ся до жадань Болгарів що-до шкіл в Македонії і позволив именувати болгарскому ексархови двох епископів. За-для того цїле місто в радости, а товпи зладили Стамбулови овацію. Париж 26 цвітня. Поліція арештувала анархіста Мата, приятеля Генріого, котрий утїк був до Лондона. Лондон 26 цвітня. Палата послів приймила біль о заведеню осьмогодинного дня робучого в закопах. Державний секретар заявив, що більшість кабінету підпирає се внесенє.

Відень 25 цвітня. Сюди приїхала вчера цїсарева. — Всї дневники з радостью обговорюють сорок-лїтні роковини вінчаня цїсаря. — Цїсар приймав на авдієнції угорских міністрів Векерлього і Сілядія. Будапешт 25 цвітня. В Альфельд проявились рухи сїльского населеня. До Мако вислано войско. Берно морав. 25 цвітня. Власти зборонили зїзду ческо-моравских "Соколів" на червень. Білград 25 цвітня. Симич именований сербским послом у Відни. — Двірскій маршалок Рашич виїхав до Наталії обговорити з нею спосіб стрічи з єї сином. Варшава 25 цвітня. Арештованих 200 за участь в богослуженю Килиньского відослано вчера до подальших ґуберній царства./ Берлин 25 цвітня. Палата послів ухвалила правительственне предложенє що-до утвореня палат для рільничого промислу. Лондон 25 цвітня. Бразилійскій посол повідомив урядово, що революція в Бразилії скінчена.