Відень 13 липня. Міністерство підчинило власти буковиньского провізоричного презідента ґр. Ґоеса черновецку дирекцію скарбу, з чого здогадують ся, що ґр. Ґоес має стати незадовго дїйстним презідентом. Прага 13 липня. В Теплицях мали приарештувати 19-лїтного подорожного Ернеста Рісса, що їхав з Мульдь [Саксонія] до Велтави. Арештованє відбулось на жаданє саксоньского правительства. Білград 13 липня. Внедовзї Ристич має погодитись з двором і міністерством. Петербург 13 липня. Мабуть жидів не будуть видалювати. Міністер скарбу Вітте подав проєкт, щоби жидам, що займають ся торговлею, або реміслом, вільно було позістати в их дотеперішних місцях мешканя. Париж 13 липня. Лясер предложив палатї справозданє о проєктї закона що-до придавленя анархістичної пропаґанди. Амстердам 13 липня. Неправий син султана Льомбоґу мав допуститись самоубійства.

Відень 12 липня. Князь болгарскій Фердинанд переїхав туди до Карльсбаду для поратованя здоровля. — Wien. Ztg. оголосила торговельну конвенцію між Австро-Угорщиною і Россією. Ліберець 12 липня. Прибув сюди міністер Вурмбранд. В промові упоминав членів торговельної палати, щоби привернули добре пожитє між робітниками і фабрикантами. Париж 12 липня. Палата визначила комісію для розслїду правительственного проєкту закона о поборюваню анархістів. Комісія складаєсь з одинацять членів. — Після Figara всї европейскі поліції задумують завести однозвучні листи гончі за анархістами. Рим 12 липня. Парлямент приймив закон о примусовім мешканю на однім місци. Чікаґо 12 липня. Вчера вибух в північній Америцї громадний страйк; майже міліон робітників страйкує.

Замкненє шкільного року в женьскій рускій школї вправ у Львові. — Нещастна пригода на площи вистави краєвої. — В Краснім панує дуже сильний тифус. — Одноразові стипендійні підмоги. — Грім. — Самоубійство. — Буря з громами. — Зміна власности. — Огнї. — Дрібні вісти.

Відень 10 липня. Цїсар виїде позавтра з Мадона ді Кампіліо до Ишлю на лїтний побут. Будапешт 10 липня. Робітники фабрики цементу Мальока в Найштіфт хотїли єї підпалити за то, що дає роботу Словакам. Фабрику бомбардовано камінями при чім убито одного хлопця. Остаточно поліція зробила лад. Прага 10 липня. Вашатий заперечив, що нїколи не переписувавсь з властями по нїмецки. Берлин 10 липня. Заперечують, мов би правительство мало намір завести законом означені міри против анархістів. Рим 10 липня. Палата приймила вчера закон о матеріях вибухових и прасових злочинах. — Вість про лихій стан здоровля папи видумана. Париж 10 липня. Зловлений анархіст Санто Бальді є австрійским горожанином.

Відень 9 липня. Трибунал державний відкинув зажаленє прагскої ради міскої против розпорядженя намістника в справі ухвали, що нею постановлено внести до сойму петицію о усуненє виїмкового стану. Софія 9 липня. Вибори до ради міскої відбули ся спокійно. Рим 9 липня. Оголошено королївскій декрет, котрий зносить розпорядженє воєнного комісаря в Сицилії, щоби мешканцї віддавали оружіє. Також засудженим воєнним судом король дарував кару. — В Палєрмо викрито анархістичний заговір, також в Неаполи. Париж 9 липня. Рада міністрів ухвалила предложити палатам, щоби анархістичні злочини судила поліція, а не суди присяжних. Оголошенє справоздань з анархістичних розправ має бути каране грішми. Мадрит 9 липня. Сенат ухвалив закон против анархістів. — У анархістів відбуваєсь ревізія і увязненя. Лондон 9 липня. Палата льордів приймила внесенє Сельсберіого, щоби остро переслїдувати заграничних анархістів.

Відень 7 липня. Міністерство справ внутрішних зарядило, щоби оглядати подорожних прибуваючих з Россії. Прага 7 липня. В роковини смерти Гуса відбули ся демонстрації. За відспіванє пісни "Hej Slovane" увязнено богато осіб. Будапешт 7 липня. На жаданє Россії видано ветеринаря Гронковского, котрий уходить за нігіліста. Софія 7 липня. Правительство прийшло до пересвідченя, що приязнь з Россією зробила вражінє у европейских держав, за для того голосить ся, що Фердинанд в згодї з Стамбуловом. Париж 7 липня. Бірдо вибраний презідентом палати, почім соціяліст Велян внїс нагану для правительства задля заборони святкованя роковин комуни. Рим 7 липня. По домах анархістів відбувають ся ревізії і увязненя.

Відень 5 липня. В часї вчерашних викладів проф. Нотнаґля було в загальнім шпитали 150 поліціянтів. Будапешт 5 липня. Словаки лютерани задумують виступити з евангелицкої церкви і заснувати нову секту "Гуситів". — На Тисї перевернув ся порон і майже 200 осіб упало в воду. Богато потопилось. Прага 5 липня. Вчера засуджено хлопця Земана на три роки вязницї за те, що належав до тайного товариства "Nedela". Трієст 5 липня. В часї похорону убитого редактора Бандіого в Ліворнї, анархісти убили штилєтом директора трамваєвого товариства. Париж 5 липня. Скрайна лївиця виробила внесенє, що жадає загальної амнестії для політичних преступнїв з виїмкою анархістів. — Касеріо спитаний судєю слїдчим, чого бажав би, відповів, що хотїв би дістатись до Риму і убити Кріспіого. Білград 5 липня. Радикали хотять сполучитись з лібералами, щоби реактивувати усунену конституцію. Брукселя 5 липня. В справі міжнародної конвенції що-до анархістів міністер справ заграничних конферував з послами Нїмеччини, Франції і Анґлії.

Відень 3 липня. Вчера відправлено поминальне богослуженє за упокій Карнота. Цїсаря заступав кн. Ліхтенштайн, а цїсареву бар. Нокса. На богослуженю були міністри і дипльоматичне тїло. — Міжнародна вистава живности принесла доходу 104.777 зр. — Міністер Мадейскій зарядив, щоби проф. Нотнаґель розпочав виклади. Берлин 3 липня. З нагоди смерти Карнота Вільгельм помилував двох француских офіцирів і они вже на вільній стопі. Париж 3 липня. В часї похорону Карнота потерпіло за для натовпу 200 осіб. Ческі "Соколи" взяли участь в похоронї. — Царскій вінець несло 10 осіб. — На провінції арештованя не устають. Рим 3 липня. Вчера предложено в палатї проєкт закона против підбурюваня до злочину і хваленя єго прасою. Лондон 3 липня. Архикнязь Франціск Фердинанд приймав австро-угорску кольонію. — Times звіщає, що Япанцї готовлять ся до війни. Мадрит 3 липня. Один анархіст хотїв в церкві пробити штилетом маркіза Кубаса за то, що був провідником прочан до Риму.

Прага 2 липия. На вольшавскім кладовищи прийшло до поважних забурень. На гробі Омладинистів і Мрви зібралось богато молодих людей і почали демонструвати співаючи революційні пісни. Поліція розігнала их і арештувала двох, що мали при собі штилєти. Оба увязнені не хотять дати пояснень що-до тих штилєтів. Париж 2 липня. Амбасадор нїмецкій ґр. Мінстер повідомив на приказ цїсаря Вільгельма, що з нагоди похоронів Карнота помилував цїсар Вільгельм двох офіцирів француских, засуджених за шпігуньство. Періє поручив подякувати цїсареви за се рішенє, котре найде відгомін в серцях обох народів. Рим 2 липня. Якійсь анархіст убив штилетом редактора ґазети Ліворненьскої Бондіого за статью, поміщену в ґазетї против анархістів. Лондон 2 липня. Нї царевич, нї архикнязь Фердинанд д'Есте не брали участи в торжестві отвореня моста на Товер. Рівночасні відвідини обох наслїдників престола уважають ворожбою мира. Царгород 2 липня. Султан надав ордер Александрови сербскому.

Відень 30 червня. Цїсар відїхав до Трієнту, де не був від 23 лїт. Авдієнція, на котрій полуднево-тирольскі посли хотїли просити о розлученє полудневого Тироля від північного, відмовлена. — Вписи до віденьского університету відбудуть ся сего року від 1 до 13 жовтня. Париж 30 червня. Сконстатовано, що анархістичний звязок в Сетт призначив при помочи жеребу Сайта Касерія убити Карнота. — Около 4 тисяч Италійцїв похатників опустило Париж, бо нїхто не хотїв у них купувати. Еміґранти виїхали до Нїмеччини і Австрії. — В православній церкві відправлено богослуженє за Карнота. Барцельона З0 червня. Ґубернатора Лярока просив якійсь чужинець о авдієнцію, та в нїм пізнано анархіста Чіріяке. Єго увязнено і найдено при нїм штилєт. Рим 30 червня. Правительство задумує предложити державам плян системи нагляданя анархістів міжнародною поліцією з осїдком в Женеві. Лондон 30 червня. Між Хинами і Япаном заносить ся на війну за-для Кореї.