Відень 30 марта. Австрійскій цїсар надав презідентови францускої републики Карнотови ордер св. Стефана. — Делєґації зберуть ся при кінци мая. Абазія 30 марта. Обох цїсарів приймали з великим одушевленєм. — Цїлий день оба монархи перевели разом. — В поворотї Вільгельм задержить ся у Відни. Прага 28 марта. Розвязано громадску раду в Лімници за-для того, що там відбули ся в недїлю молодо-ческі збори. Буда-Пешт 30 марта. Резервові офіцири не будуть брати корпоративної участи в похоронї Кошута. — З місточка Чеґлєд вийшло піхотою 5 тисяч мешканцїв до Буда-Пешту на похорон Кошута, не зважаючи на 76 кільометрову дорогу. Берно морав. 30 марта. Рада державна приймила закон против анархістів. Рим 30 марта. Міжнародний конґрес лїкарскій отворено в присутности короля. Кріспі виголосив бесїду, називаючи конґрес символом братерства і солідарности всїх народів. Лондон 30 марта. Стріча Вільгельма з царем Александрем має наступити в вересни в Щетинї або Королївци.

Відень 29 марта. Нинї має наступити підписанє торговельного договору з Россією. — Wien. Ztg. оголошує закон о буджетовій провізорії. — Конференції епископів розпічнуть ся 4-ого цвітня під проводом Шенборна. — Кружить вість, що в Петербурзї арештовано 18 студентів, підозріних о нігілізм. Буда-Пешт 29 марта. Резервові офіцири постановили взяти корпоративну участь в похоронї Кошута і виявити свій офіцирскій характер. Прага 29 марта. Вість про розлім в молодо-ческім клюбі показала ся неправдивою. Берлин 29 марта. На телєґрафічнім стовпі найдено червону хоругов з написом: Нехай живе анархія! — Нїмцї задумують устроїти народну виставу в р. 1896. Петербург 29 марта. Усунено спеціяльне зниженє зелїзничої тарифи з дня 23 серпня 1893, для вивозу россійского збіжа через границю румуньску і австрійску. Натомість буде обовязувати загальна тарифа з дня 28 цвітня 1894 року.

Відень 28 марта. Цїсар прибуде завтра рано до Абазії і ту стріне ся з нїмецким цїсарем Вільгельмом. — Цїсар потвердив вибір д-ра Ґрібля на бурмістра Відня. Буда-Пешт 28 марта. Місто Пряшів задумує Кошутови виставити памятник. — Похоронну бесїду виголосить писатель Мавр. Йокай. Прага 28 марта. Намістництво розвязало в Ліберци ремісниче товариство "Омладину". Трієст 28 марта. Касієр трієстиньского банку комерціяльного здефравдувавши 46.000 зр. утїк. Турин 28 марта. Дневникарі италійскі уладили пир в честь угорских, що прибули на похорон Кошута. Рим 28 марта. В Монте д' Оро почали робітники бійку в часї відправи в велику суботу. Жандарми розігнали их, при чім ранили 3 людей. Париж 28 марта. В Рубе збурили невідомі справники, мабуть анархісти, шість гробовниць і каплицю на кладовищи, а трупів викинули за кладовищний мур.

Відень 27 марта. Уперто повтаряють вість, що становище Вурмбранда захитане. Буда-Пешт 27 марта. Говорять, що Векерлє хоче податись до дімісії за-для того, що мимо єго волї вислано войско против демонстрантів. Софія 27 марта. В Филипополи відбули ся збори в справі болгарских шкіл в Македонії. Ухвалено давні резолюції. Брукселя 27 марта. Король приймив дімісію презідента кабінету Бернерта і міністра судівництва Лежена. Реконструкції кабінету підіймив ся дотеперішний міністер справ внутрішних Бірлє. Берлин 27 марта. Стріча нїмецкого цїсаря з россійским царем має наступити в осени. Місце і час ще не означені. Петербург 27 марта. В Тифлісї замкнено духовну семинарію за-для неспокоїв питомцїв. Виключено 90 питомцїв, 70 позволено перейти до инших семинарій духовних, а прочим позволено старатись по роцї о принятє до семинарії в Тифлісї.

Відень 26 марта. Цїсар австрійскій відвідає нїмецку пару цїсарску в Абазії. — Говорять, що в Абазії буде трактоватись справа признаня кн. Фердинанда за згодою Россії. Прага 26 марта. Увязнено чоловіка підозріного о підложенє бомби під задаткову касу св. Вячеслава. Буда-Пешт 26 марта. Сойм угорскій зібрав ся в суботу і ухвалив в якій спосіб пошанувати память Кошута. Білград 26 марта. Оногди арештовано трибуна селян, радикала Тайсича. Він мав орґанізувати гайдуків, щоби з весною викликати повстанє. Рим 26 марта. Сербскій презідент міністрів Симич дізнав приязного принятя. Ріо-Жанейро 26 марта. Революція треває дальше на провінції. Адмірал Мельо именований начальником ворохобників. Презідент Пейхото оголосив, що кождий зловлений ворохобник буде без суду покараний карою смерти.

Відень 24 марта. Презідент палати послів бар. Хлюмецкій обходив вчера 60-лїтні роковини уродин. Турин 24 марта. Мощі Кошута будуть виставлені для публики в понедїлок і ві второк. Софія 24 марта. Княжа пара виїхала до Ебенталь. В єї супроводї находить ся надворний лїкар д-р Икалович, наш земляк. Наслїдник престола Борис лишив ся в Софії . Париж 24 марта. Після Figara цїсар австрійскій обіцяв і на другій рік прибути до Ментони. — Арештованя анархістів відбувають ся дальше. Ясси 24 марта. Милан і Наталія мають стрінутись в Букарештї. Брукселя 24 марта. Король не приймив димісії кабінету. Буенос-Айрес 24 марта. Ворохобники з Pio Ґранде постановили вести війну дальше.

Відень 23 марта. Цїсар Франц Іосиф виїздить ві второк до Абазії. Буда-Пешт 23 марта. Нинї зібрав ся сойм на надзвичайне засїданє в справі Кошута. Турин 23 марта. Мощі Кошута і єго родини будуть перевезені до Пешту, де відбуде ся похорон в середу. Берлин 23 марта. З нагоди заключеня нїмецко-россійского договору торговельного, цїсар Вільгельм і цар Александер переслали собі приязні телєґрами. Париж 22 марта. Недалеко в однім селї експльодувала в костелї бомба в часї проповіди. Ранено 20 осіб. Лондон 23 марта. Ґлєдстон повідомив своїх виборцїв, що задержує посольскій мандат. Також заявив, що конфлікт між обома палатами мусить полагодити сам нарід. Найбільші результати можна би віднести тим, сли-б Ирляндії вимірено справедливість.

Відень 22 марта. Надїють ся, що торговельний договір з Россією покінчить ся вже незадовго. — Сюди вибираєсь княжа пара болгарска. Буда-Пешт 22 марта. Рада міска ухвалила похоронити Кошута своїм коштом. — Завіщаня Кошута не можна найти. Прага 22 марта. Власти розвязали за переступленє статутів академічні ґрупи народного товариства для Морави. Берлин 22 марта. Прибув сюди ґенерал Гурко. Париж 22 марта. Поліція одержала повідомленє від одного лїкаря, що вилїчив недужу дитину робітника, що анархісти задумують кинути бомби в опері і в костелї св. Магдалини. Сей робітник остеріг власне лїкаря, щоби не являв ся на згаданих місцях. Лондон 22 марта. Ґлєдстон має більмо на очах.

Відень 21 марта. Цїсар виїздить на цвітень до Угорщини. — Фельдцайґмайстер Кеніґ перейшов на власне жаданє в стан спочинку. — Ранїшні ґазети поміщують повні похвали посмертні вісти о Кошутї. Ґазети підносять, що родина Кошутїв вигасне, бо сини покійного безженні. Прага 21 марта. Оголошено вирок в процесї против убійників Мрви. Суд засудив Долежаля, Драґуна і Кшижа, кождого на 10 лїт тяжкої вязницї, а увільнив Чижека, Войтїха і Анну Кшиж. Берлин 21 марта. Цїсар Вільгельм відїхав вчера рано до Абазії. Фльоренція 21 марта. Италійска пара королївска відвідає 2 цвітня королеву Вікторію. Брукселя 21 марта. Міністерство подало ся до дімісії. Новий кабінет має бути неутральний. Гаґа 21 марта. Королева розвязала парлямент і відкликала ся до народу, щоби рішив питанє реформи виборчої. Париж 21 марта. Міністром для кольонії именований Булянже.

Відень 20 марта. Торговельні переговори з Россією здержано на хвилю за-для трудностей від угорского правительства щодо збіжевого мита. — Wien. Ztg. оголошує закон, уповноміцнюючій правительство заключити провізоричний договір з Россією. — При виборі ради окружної з дїльницї Отакрінґ вийшли в першій курії чотири антісеміти і один ліберал. Берлин 20 марта. Амбасадором у Відни буде певно именований Айлєнбурґ. Білград 20 марта. Міністер скарбу Миятович подав ся до дімісії. Прага 20 марта. Виключено з університету одного слухателя прав, другого слухателя медицини за збесчещенє цїсарских орлів. Париж 20 марта. Зловлений приятель анархіста Генріого, називаєсь Ортіс і є підданим австрійским. Мати єго Полька з Галичини. — Сенат рішив заснувати міністерство для кольоній. Рим 20 марта. Папа мав виявити своє вдоволенє, що Ґлєдстон уступив, а Росбері обняв керму кабінету.