Відень 4 липня. Сторонництво демократичне ухвалило не підпирати лібералів при наближаючих ся виборах до ради міскої. Инсбрук 4 липня. Вчерашний поспішний поїзд вискочив з шин з причини зливи. Нїхто з подорожних не потерпів нїякого ушкодженя. Бiлгpaд 4 липня. Цїле міністерство подало ся до димісії. Король має дати завтра відповідь. Спеція 4 липня. На торпедовім човнї "Аквіля" експльодував котел. Погибло 5 осіб, а 12 єсть легко скалїчених.

Відень 3 липня. В письмі до виборцїв заявив д-р Плєнер, що складає мандат з причини розбитя коаліції. Будапешт 3 липня. Зложенє мандату до ради державної д-ром Плєнером зробило в тутешних ліберальних кругах депримуюче вражінє. Берлин 3 липня. Хіньско-россійска позичка стала вже довершеним дїлом. Берно моравске 3 липня. В міскім окрузї Найштадт вибрано послом до ради державної молодо-Чеха. — В Оломуци вибрано до ради державної бурмістра д-ра Евґля, Нїмця-ліберала. Лондон 3 липня. На другій понедїлок наступить розвязанє парляменту. Брукселя 3 липня. Дня 14 с. м. устроять ліберали велику демонстрацію против клєрикальних законів шкільних.

Відень 2 липня. Доносять, що лівиця порішила в третім читаню голосувати против буджету, єсли в другім читаню буде ухвалена позиція целлійска. — Передвчера переїздила через Відень депутація болгарска, котра їде до Петербурга зложити вінець на домовинї покійного царя. Будапешт 2 липня. Урядова ґазета оголосила наданє чотиром родинам маґнатів гідности ґрафа і баронів, а також дванацяти розпоряджень, котрими вводить ся в житє церковно-політичні реформи. Берлин 2 липня. Цїсар надав вел. князеви Кирилови ордер чорного орла. Софія 2 липня. З Болгарії мав перейти до Македонії новий віддїл повстанцїв, зложений з 200 людей.

Відень 1 липня. В прасї удержує ся вість, що в осени війдуть більше умірковані елєменти молодо-ческі в складї більшости парляментарної. — Ческі февдали домагають ся, щоби цїсар відвідав етноґрафічну виставу прагску а в такім случаю мусїло би випередити гостину цїсарску відкликанє стану виїмкового. Берлин 1 липня. Позичка для Хин буде мати міжнародний характер, а доставлять єї банки анґлійскі, францускі, россійскі і нїмецкі, з виключенєм американьских. Лондон 1 липня. Standard доносить, що мабуть знов наступить зміна вел. везира. Квестія македоньска чим раз більше мотає ся, тож мабуть в осени буде скликаний міжнародний конґрес для порішеня квестій: арменьскої і македоньскої.

Відень 29 червня. Цїсар Франц Іосиф має виїхати в перших днях вересня на маневри нїмецкої армії коло Штетина. Говорять, що міністер ґр. Ґолуховскій буде проводити цїсаря в тій подорожи. Берлин 29 червня. Говорять що фльота нїмецка має намір ревізитувати Францію за участь в торжествах кільских. Царгород 29 червня. Порта годить ся обсадити деякі болгарскі епископства в Македонії, а також готова на уступки в cпpaвах церковних.

Відень 28 червня. Цїсар приймав вчера депутацію руску під проводом п. Барвіньского з подякою за ґімназію перемиску. Цїсар відповів, що добро Русинів і культурний их розвій дуже лежить єму на серци та що небавом і з паралєльок в Коломиї стане самостійна ґімназія. Відень 28 червня. Міністер Ґолуховскій виїде на якійсь час до Будапешту. Будапешт 28 червня. Цїсар именував на предложенє Банфіого чотирох нових ліберальних членів палати вельмож. Париж 28 червня. Парлямент ухвалив, що міністри суть одвічальні за свої чинности після права цивільного, се значить, що можна их пізвати перед суд за шкоди, нанесені чи то державі чи одиници. Лондон 28 червня. Льорд Сельсбері оголосив вчера в палатї льордів розвязанє парляменту. Софія 28 червня. Урядово остерігають населенє, щоби поступало розважно в справі непокоїв в Македонії.

Відень 27 червня. Лївиця нїмецка ухвалила голосувати за переходом до спеціяльної дискусії над буджетом. Прага 27 червня. Молодо-ческій комітет екзекутивний відбув нараду над виборами соймовими. Берлин 27 червня. Позичка хиньско-россійска мабуть розбила ся. Софія 27 червня. Турецкій віддїл войска мав переступити границю болгарску під Филипополем. Царгорад 27 червня. В школї кадетскій викрито заговор і увязнено 30 кадетів.

Відень 26 червня. Дискусія ґенеральна над буджетом потреває три днї. Будапешт 26 червня. Побоюють ся поважних розрухів в комітатах словацких при нагодї введеня церковно-політичних реформ. Рим 26 червня. Опозиція жадала установленя комісії для розслїду справи Кріспіого. Кріспі заявив, що не піддасть ся нїякій комісії анї мировому судови. Ухвалено вкінци 283 голосами против 125, щоби цїлу справу відложити на шість місяцїв.

Відень 25 червня. Оголошений закон о будові залїзниць льокальних в Галичинї.   Париж 25 червня. На гробі Карнота в Пантеонї відбула ся торжественна маніфестація, в котрій взяв участь президент Фор.   Лондон 25 червня. Льорд Сельсбері думає зложити новий кабінет, по чім буде палата послів розвязана.   Рим 25 червня. В парляментї хотїв Кавальотті пояснити свою публикацію, але презідент палати не допустив єго до голосу.   Дѣло

Відень 25 червня. Новий кабінет має урядувати не до осени, але аж до часу переведеня нових виборів до ради державної. З сего видко, що реформа виборча прийде знов на порядок дневний. Софія 24 червня. Вісти, немов то в Македонії вибухло повстанє, не оправдують ся. Лучили ся бійки між віддїлами войска турецкого а македоньскими розбишаками. Лондон 24 червня. Льорд Росбері подав ся до димісії з цїлим кабінетом. Льорд Сальсбері заявив, що готов зложити новий кабінет, єсли парлямент буде розвязаний. Рим 24 червня. Король приймав вчера депутацію обох палат з адресою, при чім обіймив сердечно Кріспіого.