Події літніх фестивалів Зальцбурга і Мюнхена, зокрема, нові постановки «Таннгойзера» Р. Вагнера, «Набукко» Дж. Верді, «Милосердя Тита» В. А. Моцарта пов’язала спільна тенденція оперної режисури – театральна ритуалізація. Зрозуміло, чому ця тенденція органічно включилася в сучасну оперну практику. По-перше, джерелом жанру була ритуальна свідомість, присутня в античних театрально-музичних дійствах, середньовічній літургійній драмі, тощо. Ритуал історично кочував з театру в церкву і знову в театр, адже ритуальність іманентна як літургії, так і опері.