Минає пів року від часу, коли в Київі 16. марта відбули ся перші публичні збори українських орґанїзацій, на котрих вибрано Українську Центральну Раду. Тодї збирав ся невеликий гурт дїячів, що в перших хвилях по вибуху революції мусїли щойно укладати нову програму працї, серед непевного часу уставляти полїтичну лїнїю, з трудом стягати розбиті українські сили, — нинї ті самі люде стоять на чолї великої української території в характері окремого правительства, розпоряджають адмінїстрацією, мають зорґанїзоване війско.

  З давної боротьби за власть.   Львів 24. липня 1917.   Коли розважаємо теперішне положенє України, на перший плян виступають два питаня: з якій формі уложать ся відносини України до Росії і на який спосіб зорґанїзуєть ся автономна Україна. І одна й друга справа ще не рішена, ведуть ся переговори і дискусії, про які ми тут знаємо мало і в яких не можемо взяти участи. Цїле наше співдїланє в сій справі — се тільки теоретичні міркованя, розгляди, підготовленя плянів на будучність.