Львів зміняє туалету   Коли громадянин Львова, який вспів уже за останні роки привикнути до примх долі, зведеться вранці з нагрітого власним теплом ліжка, то першим своїм кроком звертається до вікна. Видзвонюючи власними, не штучними, зубами ранній привіт весні, впивається у вершки коминів очами, щоб доглянути денебудь несміливу смужку диму і вгадати по ній, чи вітер вже відвернувся на південь, і чи прийде нарешті весна.  

Сніг сипав із сибірською щедрістю і напихався з партійною настирливістю в очі, вуха, рот, за ковнір і за пазуху... Мовляв, цікаво, громадянине, які у вас напередодні Нового Року настрої? З якими почуваннями зустрічаєте ви світле майбутнє в новій радянській дійсності під проводом генія всього прогресивного людства?... Чи з вашою, неперебудованою ще в цілості совістю, з останками буржуйського світогляду, все в порядку? Чи немає там хоча б тіні сумніву в мудрість наймудрішого? Або в непереможність непереможного? Або в справедливість найсправедливішого радянського народного суду? Або...

Спадала на землю засапана, як совєтський танк, груднева ніч. Новоспечені громадяни СССР західних областей вкладалися до "спокійного і чутливого" сну.   Під ту пору з небесного цивільного аеродрому вилетів малий двоособовий літак. Пілотував круглолиций ангел, що замість крил мав легкопад на плечах. В кабінці, закутаний у правдиву медвежу шубу, з летунськими окулярами на носі сидів святий Микола.  

Життєві мигунці   Пані Михасева, купчиха "першої гільдії" з площі Теодора і пані Василева, власниця реальності на горішнім Личакові зустрілися "оказійно" за Личаківською рогачкою при виконуванні своїх "професійних обов'язків. А саме, пані Михасева купувала годовану гуску для прилюдного вжитку, общупуючи її від хвоста до голови для провірення відсотка гусячого смальцю, а пані Василева продавала солодку капусту по максимальній ціні помноженій через п’ять.  

Життєві мигунці   Коротко, без вступу: я їздив до "рідні".   Їздив із рожевими надіями на ще рожевішу солонину, золотисте масельце, рум'яну гусятинку...   Їхав: стоячи в порожньому авті, держачись розпучливо стін, щоб не вилетіти по дорозі в невідоме...   Вертаюся: лежачи на купі капусти, відраховуючи боками і клубами кожду головку зокрема.