У майбутньому адаптивна система штучного інтелекту може виявитися некерованою з технічного погляду.

Сучасна технологія навчання штучного інтелекту є жонглюванням лінійною алгеброю. Проте “неможливо дістатися Місяця, вилізаючи на все вищі дерева”

Дослідження аналізує, коли авторство визнають за штучним інтелектом і яку роль при цьому відіграє наділення ШІ людськими рисами.

Настає час, коли наші мізки поступово переміщаються у комп’ютерні системи. Поки це лиш спогади, планування та навігація. У нас досі є це свідоме ядро і, можливо, свобода волі...

Якщо комп’ютерна система не має свідомості, тоді це просто річ. Але якщо система свідома, тоді вона вже входить в моральну сферу.

Алгоритмів емоційного аналізу зазвичай недостатньо для коректних висновків.

Штучний інтелект демонструє таку ж візуальну упередженість, що й людина.

Науковці створили пристрій, за допомогою якого самокеровані автомобілі, наприклад, могли б помічати перешкоди довкола припаркованих авто чи завантажених перехресть, а космічні апарати проводили б зйомку всередині печер на астероїдах.

Мовні сигнали людина опрацьовує ще до того, як вони досягають кори головного мозку.

Нейробіологи тренують штучні нервові мережі картувати мозок.