Чи ви можете назвати два безсумнівні оперні бестселери всіх часів і народів? Питання – вкрай просте. Та  відповідей може бути безліч, адже за кількасотрічне «життя» цей жанр всупереч прогнозам скептиків не тільки не вичерпав себе, а й підтвердив свою універсальність і життєву силу переможним виходом з чергової кризи. Я ж маю на увазі опери музичного генія – Вольфґанґа Амадея Моцарта: «Дон Жуан» та «Весілля Фігаро».  

  Хоч і тривав він досить довго, але – цьогорічний Фестиваль давньої музики завершився. Невелика, проте вірна аудиторія слухачів розділила разом з організаторами радість спілкування з музикою різних епох: від чотирнадцятого сторіччя до початку двадцятого. Думаю, саме час  поділитися враженнями, поки вони ще не пожовкли у світлі нових.  

  Фестиваль давньої музики у Львові став не просто традиційною музичною подією, а й частиною життя давнього міста. Звичайно, не так вже й багато львів’ян (попри непересічність цієї події) змінюють плин своїх буднів, аби з 17 до 30 червня здійснити чергову (вже чотирнадцяту!) мандрівку в минуле, що звучить, але...     Між традиціями та новим  

  Мабуть, кожен другий професійний музикант чи просто меломан не раз переступав поріг будинку під номером 5, що розташований в затишному закутку площі Маркіяна Шашкевича. На перший погляд – звичайний собі будинок, що нічим не вирізняється з-поміж інших навколо нього… Але якщо зайти всередину, опиняєшся наче в іншому світі. У чому таємниця  магічної атмосфери цієї будівлі? Можливо, в тому, що тут, у будівлі головного корпусу Львівського державного музичного училища імені Станіслава Людкевича, вже 100 років не змовкають музи.

От і настав день, коли V Міжнародні майстер-класи нової музики COURSE дійшли до свого фіналу. Озираюся назад, і думаю: здається, в певному сенсі відповідь на запитання, що повисло в повітрі після лекції Клауса Ланґа, сама мене знайшла. Питання розуміння, та й взагалі сприйняття часу в мистецтві, тим паче в музиці, варто залишити риторичним. Однак, у фінальному концерті відчула відносність часу: всі враження, пов’язані з майстер-класами, були настільки яскравими, що, здавалося б, наче під знаком COURSE минули не шість днів, а кілька годин.