Так склалося, що від початку театрального сезону я побувала у Львові на трьох прем’єрах. Не те щоб я зумисне відбирала саме ці вистави з усього запропонованого, і напевне, цей вибір перш за все свідчить про мої власні зацікавлення і смаки, а не про загальну ситуацію в сучасному українському театрі. Але неможливо було не помітити перегуків між такими різними – за інтенцією, форматом та втіленням – перформативними проектами. Тому я вирішила викласти свої спостереження – без претензії на експертність; більше, мабуть, як глядачка.