[Гадки сельского священика.]   В праци нашій около відродженя руского народу і піднесеня народного почутя у мас народу повинно бути примічене і вихіснуване все, що яким-небудь способом веде до назначеної цїли. Нам не досить дбати о права наші, о шанованє нами і чужими мови нашої, о ширенє на нїй просвіти, — нам треба старатись також о відсвіженє і плеканє традицій нашого народу, щоби ми знали всї, від найвисше поставленого до послїдного зарібника, чому нам бути Русинами, чому дорожити именем по прадїдах унаслїдженим.  

[Голос священика з села.]   В виду систематичного нешанованя властями свят руских, мусить загал рускій инакше, анїж до тепер, взятися до сеї cпpaви. Як видимо, се систематичне нешанованє свят людности, числячої в краю півтретя миліона, переходить уже в род системи, котрої звичайним доси у нас способом викоренити вже годї. Тих, що оскорбляють чувства религійні половини краєвої людности, не приведе до резону анї голос часописей, анї навіть интерпеляції наших послів в соймі; кого-ж они убояться?