Вперше надруковано в альманасі «Дністрянка на 1877 рік», с. 22—32, під псевдонімом Джеджалик.   Автограф зберігається у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР, ф. З, № 339.   1890 р. оповідання надруковано у збірці «В поті чола» (с. 12— 21), 1903 р. передруковано у «Збірнику творів» Івана Франка (т. 1, с. 22—37).

[Зібрання творів в 50 томах. Том 14,  с.265—274]   І що ви, куме, говорите о приязні! Приятелі, приятелі! А я вам не знати що ставлю і кажу, що нема на світі правдивої приязні ані правдивих приятелів! Звіть мя яким хочете, говоріть що вам злюбиться, я все буду своє! Бо і що ж то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щоби вам або там в нужді поміг, або чим-будь порятував? От говориться, аби ся говорило, та й годі! А сли хочете, то я вам ось зараз і доказ розкажу, аби-сьте знали, як-то мало нині мож спуститися на приятеля!

— Et, co to wam kumie mówić o przyjaźni. Przyjaciele, przyjaciele! A ja wam nie wiem co w zakład postawię, że na świecie nie ma ani prawdziwej przyjaźni, ani przyjaciół prawdziwych. Nazwijcie mię, jak chcecie, gadajcie, co się wam żywnie podoba, ja swoje powtarzać będę! Bo i cóż to przyjaciel? Czy znajdzie się taki, coby was wspomógł w biedzie, w nieszczęściu poratował? Ot, jeżeli chcecie, to ja wam zaraz opowiem historyę, żebyście się przekonali, jak to dzisiaj nie warto liczyć na przyjaciela!  

DWAJ PRZYJACIELE.     – Et, co to wam kumie mówić o przyjaźni. Przyjaciele, przyjaciele! A ja wam nie wiem co w zakład postawię, że na świecie niema ani prawdziwej przyjaźni, ani przyjaciół prawdziwych. Nazwijcie mię, jak chcecie, gadajcie, co się wam żywnie podoba – ja swoje powtarzać będę! Bo i cóż to przyjaciel? Czy znajdzie się taki, coby was wspomógł w biedzie, w nieszczęściu poratował. Ot, jeżeli chcecie, to ja wam zaraz opowiem historyę, żebyście się przekonali, jak to dzisiaj nie warto liczyć na przyjaciela!  

Оповѣданье.   И що вы, куме, говорите о приязни. Приятели̂, приятели̂!   А я вамъ незнатищо ставлю и кажу, що нема на свѣтѣ правдивои приязни, ани̂ правдивыхъ приятелѣвъ! Звѣтъ мя, якимъ хочете, — говорѣтъ, що вамъ злюбится, — я все буду свое!   Бо и щожь то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щобы : вамъ або тамъ въ нуждѣ помôгъ, або що тамъ поратовавъ ? Отъ говорится, абы ся говорило, тай годѣ ! А сли хочете, — то я вамъ ось сейчасъ и доказъ розкажу, абысте знали, якъ  то мало нынѣ можь спуститися на приятеля!  

Оповіданє.   І що ви, куме, говорите о приязни. Приятелі, приятелі!   А я вам незнатищо ставлю і кажу, що нема на світї правдивої приязни, ані правдивих приятелїв! Звіт мя, яким хочете, — говоріт, що вам злюбится, —  я все буду своє!   Бо і щож то: приятель? Чи найдете такого приятеля, щоби : вам або там в нуждї поміг, або що там поратовав ? От говорится, аби ся говорило, тай годї ! А сли хочете, — то я вам ось сейчас і доказ розкажу, абисте знали, як то мало нинї мож спуститися на приятеля!