Тарас Прохасько

Вже кілька століть українці працюють у божевільні, яка називається Росією. Де чудеса, де лєший бродить… Кошмар, від якого треба віднєкуватися. Перестати обслуговувати ідіота
23.02.23 | | Дискурси
Де проходить межа між вітальним виявом своїх природжених здатностей а осоружною нищівною працею? Де вібрує межа між користю виховання а насильним накиданням долі?
16.02.23 | | Дискурси
У дітей час або мучить нестерпно нудною нескінченністю, або стискається до камінчика, який забирає увесь час із собою, летячи з краю прірви на нечутне дно
09.02.23 | | Дискурси
Стати середовищем, в якому його квінтесенція може розгорнутися, щоби лишити після себе силове поле перемішування стихій і елементів
02.02.23 | | Дискурси
Пам'ятаю багато-пребагато фіалок попри усі траси. Це також добрий життєвий підсумок. Гарно, коли пам'ять переповнена фіалками, а не чимось іншим
26.01.23 | | Дискурси
Старий ґазда, який володів май цілим кутом, давно помер, заповівши дітям подроблені лени...
19.01.23 | | Дискурси
1939 рік, журналіст з Лондону їде в Хуст, в проголошену українську автономію...
12.01.23 | | Дискурси
У ці часи, коли Україна нарешті стала комусь потрібною, щоби отримати те, що їй потрібно, мусимо взяти прикуп і з вдячністю хотіти більшого
05.01.23 | | Дискурси
...і раптово виявилося, що українського народу вже нема, а росте, і множиться, і діє народ України
29.12.22 | | Дискурси
Та й не розказав, бо дивилися через вікно у темряву. А потім вже не було кому казати, бо проминуло, як погляд у вікно. І то вже вісім років
22.12.22 | | Дискурси