Юрій Винничук

Наша карамельно-цукеркова історія нічому не вчить, бо цукерка зовсім не для поживи, а лишень для катуляння в писку
02.09.20 | | Дискурси
Епоха великих письменників завершилася. Великі письменники вимерли, як мамонти. Вимерли й знакові. Ще ось зовсім недавно вони були серед нас, а вже нема
26.08.20 | | Дискурси
Тих останніх опришків, які діяли в міжвоєнний період, було чимало. Їх оспівано в народі баладами і піснями, бо, як і пірати, здобули романтичний ореол. Хоч були бандитами
19.08.20 | | Дискурси
Хотілося б, щоб і в нас, як у Європі, відродилася література на діалектах, особливо на таких багатющих, як гуцульський, лемківський та бойківський...
12.08.20 | | Дискурси
Нема такої країни в Європі, яка б не провадила асиміляції. Тільки українцям не можна українізовуватися, а всім іншим можна робити що завгодно
05.08.20 | | Дискурси
Про Полтву та смертельний перстень, про вбивство капраля та куликівських шевців, а також про львівського комісара поліції Германа Фінкельштейна та пачкаря і конфідента.
29.07.20 | | Дискурси
Поет колись сказав, що в нас "самовбивць замало як на велику літературу". Не дамо принижувати нашу літературу! Було у нас тих самогубць доволі
22.07.20 | | Дискурси
Антологія «Розіп'ята Муза» то пухне, то худне, бо комусь таки вдалося вижити в той страшний демонічний час, за яким все ще багато людей ностальгує.
15.07.20 | | Дискурси
В журбі живу в журбі сконаю В опалім листі мій кінець Сльоза тече по небокраю У чашу сплющених сердець
08.07.20 | | Дискурси
Львів сколихнула неабияка вість. У ресторації «Гунґарія» напроти Політехніки застрелено було капітана. Жінкою легкої поведінки.
01.07.20 | | Дискурси