Як Кремль намагається виправдати радянсько-нацистську таємну угоду «Мюнхенською змовою».

«Гібридні» методи агресії, застосовані у Криму й на Донбасі, Кремль відпрацьовував 80 років тому у Польщі, Фінляндії та країнах Балтії.

Аналіз дій комуністичного режиму в Україні з точки зору норм міжнародного права: злочини проти людяності, геноцид і воєнні злочини

В історії боротьби за незалежність України у ХХ столітті досі чимало дискусійних питань. Одне з них стосується злочинів, які під час подій 1917–1921 років вчиняли представники комуністичного режиму проти Української держави в цілому та її населення зокрема. За нормами міжнародного права, деякі з цих дій слід кваліфікувати як злочини агресії або воєнні злочини.  

 

Пакет законів, ухвалених Верховною Радою два роки тому, ми звикли називати «декомунізаційним». Проте законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» наша держава засудила та визнала несумісним із правами людини не тільки радянський комуністичний режим 1917–1991 років, а й нацистський тоталітарний режим Третього райху. Одночасно з публічним використанням комуністичної заборонено також нацистську державну і партійну символіку.

Рівно 70 років тому, 28 квітня 1947-го о четвертій годині ранку шість польських дивізій і відділи Корпусу безпеченьства публічного оточили території, на яких компактно проживало українське населення. У цей же час відділи НКВД та чехословацької армії заблокували східні й південні кордони Польщі від Бреста до Нового Санча. Цей день і став фактичним початом примусового переселення українців, що ввійшов в історію під назвою операція «Вісла» і старт якій наприкінці березня того ж року дала постанова Політбюро ЦК ПРП.