На кожне слово в нашому мозку реагує інша його ділянка. Нещодавно американські науковці створили перший атлас семантичних мереж в нашій голові. На ньому видно, що людський мозок не аналізує мову в так званих мовних центрах. Натомість почуті слова активізують одну з мереж, що пронизує цілий мозок. Атлас дає змогу поглянути на те, де мозок опрацьовує значення конкретних слів, при цьому видно, що соціальні значення задіюють інші зони, ніж позначення кольорів, простору, чисел.    

Поглянути на мозок, що сп'янів від наркотика: вперше науковці продемонстрували, як людський мозок поводиться під дією ЛСД. Галюциноген активує численні області мозку, змушує їх працювати спільно, навіть якщо за нормального стану функції цих ділянок не пов'язані між собою. А ще: наркотик повертає мозок у дитячий стан, повідомляють науковці в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.    

Не лише настрій, а й активність людського мозку залежить від пори року. На виконання певного завдання орган миcлення затрачає різну кількість ресурсів, більше чи менше – залежить від сезону, розповідають науковці в журналі PNAS. Тести засвідчили, що, вивчаючи напам'ять фраґменти послідовностей, мозок активніший влітку, ніж взимку. Для виконання інших завдань мозок найбільше активізується восени.    

Запитання, чи великий мозок вміщає непересічний інтелект, задають уже впродовж століть. Аби добратися до суті проблеми, науковці з Віденського та Геттінгенського університетів залучили до нової розвідки результати десятків досліджень, в процесі яких опитали понад 8 000 піддослідних. Зрештою, вчені дійшли висновку: для рівня IQ (незалежно від статі та віку) розмір мозку відграє другорядну роль. Кореляцію сильно переоцінювали впродовж минулих років.    

Що відбувається в мозкові, коли ми сприймаємо складну інформацію та переробляємо її, – навіть після десятиліть інтенсивних пошуків у більшій мірі ця проблема залишається невирішеною. Для прикладу, як мозок розрізняє обидва варіанти: «людина кусає собаку» та речення навпаки – «собака кусає людину»? В одному випадку собака виконує активну роль, тобто є агентом дії, в іншому – страждає від дії іншого, висловленої дієсловом, тобто стає потерпілим. Як мозок розрізняє обидві форми прояву однієї і тієї самої істоти?    

  Німецький дослідник мозку Ернст Пьопель (Ernst Pöppel) після виходу на пенсію поїхав до Китаю, аби навчати студентів. В останньому своєму дослідженні він вивчав нейробіологічні відмінності між чоловіком і жінкою. Він хотів пояснити, чому спілкування між обома статями ускладнене. В своїх дослідженнях учений дійшов до аналізу вікна сприйняття – так званого вікна трьох секунд (згідно з теорією, сприйняття світу людини розбите на проміжки, тривалістю рівно 3 секунди). Але що, якщо у чоловіків і жінок тривалість цього відрізка – інакша?    

Чи лимонно пахне троянда? Наскільки чоловічим є запах кокоса? Відповіді на такі запитання засвідчують: кожна людина живе у власному світі запахів, описує всякий аромат трошки інакше, ніж її побратим. Такими є результати експерименту ізраїльських вчених. Є лише кілька точок перетину вподобань у тому, як ми відчуваємо аромати.        

Несвідоме планування майбутнього: щурі, як і люди, в сні планують своє майбутнє. Їхній мозок заздалегідь проходить тими шляхами, якими гризуни ще не проходили. Це засвідчує експеримент, у процесі якого виявили: якщо щур бачить недоступне джерело корму, мозкова активність, створюючи «ментальні карти», передбачає, якими дорогами можна добратися до їжі. Дотепер таке повторення (рекапітуляцію) помічали в контексті вже пройдених доріг, пишуть учені в журналі eLife.    

Фільтр у голові: наш мозок постійно мусить вибирати, які стимули потрібно вважати важливими, а які зі спокійною душею можна проігнорувати. Як наш орган мислення цього вчиться, дослідили науковці на мишах. Згідно з їхніми результатами, нейронні мережі мозку пристосовуються до середовища в такий спосіб, що при спогляданні важливого спалахують все чіткіше й сильніше, розповідають учені в журналі Neuron.     ​  

Ті ж самі генетичні ознаки, що пов’язані з підвищеним ризиком розвитку психозів, особливо часто присутні в спадковому матеріалі творчих людей. До такого висновку дійшла міжнародна команда науковців під керівництвом ісландського генетика. Численні аналізи спадкового матеріалу підтвердили давно відомий взаємозв’язок між творчістю та психічними розладами і звели його до генетичних причин.