10 листопада у Львові стартував ювілейний форум з нагоди 40-річчя створення Української Гельсінської групи. На великий і певною мірою безпрецедентний захід з'їхалося близько ста колишніх політв'язнів із 15 країн світу.    

  40 років тому, 9 листопада 1976 року, Микола Руденко та генерал Петро Григоренко на прес-конференції, яка відбулася у Москві, на квартирі Олександра Ґінзбурґа оголосили про створення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінкських угод (скорочено Українська Гельсінська Група – УГГ). Цю прес-конференцію організували в столиці СРСР, бо в Києві на той час не було акредитованих іноземних журналістів.  

«Дуже важливим складником політичної постави дисидентів була постава саме моральна. І нинішній світ цього відчайдушно потребує. Політичні розрахунки і та політична дріб'язковість, яка є тепер, просто доводить до шалу. І я би дуже хотів, щоби дисиденти новим своїм голосом підтвердили власне ціннісні основи людського співжиття», — висловив для Z свої сподівання один із засновників Української Гельсінської групи Мирослав Маринович, який з нагоди 40-річчя організації зініціював велику міжнародну зустріч учасників Руху опору 1960–1980-х років.  

1 травня 1989 року львів'яни вперше вийшли на першотравневу демонстрацію з синьо-жовтими прапорами. З гаслами “Свобода!“, “Єдність!“, “Ми за Драча!“, “Народному Руху – бути!“ вони прорвались до центру крізь міліцейські кордони і пройшли проспектами Леніна (тепер Свободи) та Шевченка.     "1 травня. 8.00. Пл. Кропивницького. Кілька десятків чоловік із згорнутими прапорами.