◦ ◦ ◦ ◦

 

Скарб от. Петлюри. Варшавський "Наруд" в телєґрамі з Черновець доносить, що оноді перевезено з Букарешту до головної кватири от. Петлюри під спеціяльною ескортою 80 міліонів гривень. Ці гроші здепоновано в румунськім скарбі як власність Української Народньої Республики.

 

Колонізація українських земель. "Gazeta Wieczorna" (у 5219 ч.) пише: Щедра жертва. Земський власник на Волині п. Юзеф Кароль Шичевскі призначив тисячу (1.000) десятин землі для розпарцелювання поміж інвалідів, числячи по 10 десятин на одну родину, жертвуючи рівночасно на (...) побудовання домів мешкальних і господарських будинків для 100 родин (потрібний будівельний матеріял)... По полагоді формальностей Цивільна Управа Волинської Землі і Подільського фронту приступить безпрозолочно до вироблення у виділі "Відбудови" (!)... проєкту розпарцельовання нового села ("wioski") і проєктів забудовань публичних, а саме: школи, шпиталика, костела, почти, кооперативи, пекарні і т. д."

 

 

З мистецтва. Композитор Ярославенко викінчив музику до феєрії — оперети на 3 дії "Шинкарки", (лібрето зладив С. Черкасенко) і відступив право першої вистави Дирекції Укр. Незалежного Театру, який мають заснувати на Україні.


Валютове безголівя. "Ґазета вєчорна" ч. 5229 пише таке: "В часі виміни коронових нот львівська палата торговельна і промислова подала до міністерства скарбу обширне пропамятне письмо, яке малює фатальні для Галичини наслідки дотеперішніх розпорядків у справі валюти". В меморіялі тім сказано між иншим: "Розпорядком з 11. марта с. р. (яке не було оповіщене в ніякім урядовім деннику) інтімованим Польській Краєвій Касі позичковій і державним касам, які урядам почтовим, цловим, податковим та иншим, заборонило міністерство скарбу принимати 10.000 коронові банкноти. Сей дискретно виданий розпорядок діткнув суспільність болючо, головно з тої причини, що правительство до останньої хвилі уживало до всяких виплат саме тих банкнотів, чого неповинно було робити, коли мало намір їх не признавати.

В часі свойого побуту в Галичині п. міністер скарбу мав уповажнити філію Польської каси позичкової у Львові до принимання кілька день презентованих їй деякими інституціями 10.000-их банкнотів. І знов ширший загал не міг скористати з нагоди і звернути до державних кас отсі 10.000 коронові банкноти, які переважно з цього жерела одержав. Особи, що довідалися про дозвіл зайнялися скоро закупном цих банкнотів, заробляючи значні суми на desagio, побиранім у первісних власників нот, котрі то власники не мали поняття про те, що їx можна продати. Одначе на тім не конець. Денники з дня 25 квітня ц. р. принесли отсей комунікат: "Варшава (ПАТ.) Для облегчення посідачам 10 000 банкнотів коронових міністерство скарбу оголошує, що всі місцеві відділи Поль. Кресової Каси Позичкової управлені приймати ці банкноти як вплати на державну позичку, о скільки їх посідачі докажуть, що одержали їх в краю звичайним способом, виключаючим припущення привозу з заграниці. Їх буде прийматися до дня 23 квітня ц. р., а в місцевостях, в яких ця відомість дійде по 23 квітня 1920 не довше чим 3 дні по тім, як дійде там відомість".

 

Громадська думка

17.05.1920

До теми