Льойд Джордж за участю робітників в доходах з копалень.

"Deutsche allg. Ztg." доносить з Копенгаґену, що під час переговорів з представниками копальняних робітників Льойд Джордж запропонував, аби копальняні робітники мали участь в доходах копалень. Над цим предложенням мають робітники нарадитися і дати відповідь протягом пятниці і суботи. В цей спосіб надіються, що вдасться обминути страйк, що був би катастрофою для цілого краю.

 

Литовська місія в Москві.

З Ковна доносять, що до Москви прибула литовська місія для переговорів в справі виміни воєнних бранців. Загально думають, що ходить о заключення мира. Такий мир мав би велике значіння для Литви, бо скріплював би її становище проти Польщі.

 

Льойд Джордж в справі Вільгельма.

Телєґр. Комп. доносить з Льондону, що в Палаті громад заявив Льойд Джордж, що правительство не задумує переводити процесу проти б. німецького цісаря Вільгельма під час його неприсутности.

 

Військова диктатура в Ірляндії.

"Daily News" доносить, що в Дубліні проголошено заострений стан облоги. Віцекороль Френч оголосив військову диктатуру над цілою Ірляндією, де заведено воєнні суди. Протианґлійські відозви заборонені і карані як державна зрада.

 

Автономія для Ірляндії.

Райтер доносить з Льондону: В Палаті громад розпочалося друге читання закона про гомруль для Ірляндії. Очікують з великим заінтересованням парляментарної боротьби між Льойд Джорджом і Асквітом.

 

Большевики замкнули всі жидівські громади.

"Temps" з 22. марта доносить, що совітське правительство видало розпорядок, на основі якого замкнено усі жидівські громади в области совітської республіки з огляду на їх шкідливу діяльність для комуністичного виховання російського пролєтаріяту.

 

Виборча побіда большевиків.

При виборах до московського совіту взяло участь 570.000. виборців на 612.000 управнених до голосования. Вибрано 1.302 комуністів, 143 безпартійних і 47 меншевиків.

При виборах до совітів в Ташкенті вибрано 245 комуністів, 25 безпартійних і 14 меншевиків.

 

Державна кріза в Данії.

З Копенгаґену доносять, що наслідком примусової димісії, яку дав король радикальному кабінетови повстала там державна кріза. Проти димісії кабінету повстали головно соціяльно-демократичні та радикальні круги.

 

Державний канцлєр про становище в Німеччині.

З Берліна доносять: На засіданню німецького Національного зібрання державний канцлєр представив новий кабінет і зазначив, що демократія побідила та що в Німеччині не має місця для реакції. Господарське співділання є безусловно вказане. Німеччина переговорювала з антантою, аби на випадок потреби могла вислати до загрожених околиць більше війська. Франція домагається за це згоди Німеччини на обсадження француськими військами Франкфурту, Дармштату і инших місцевостей, на що Німеччина не хоче згодитися. Канцлєр закинув правим партіям іменем більшости народу, що вони вдруге стягнули на Німеччину нещастя і що вони одні завинили против крови і руїни. Анархія перекинулася в промислові области на лівий бік. Анархістів лівиці муситься таксамо осудити, як анархістів правиці. Одиноким добрим наслідком військового замаху є, що заграниця прийшла до переконання, що націоналісти і мілітаристи оконечно збанкротували. Вкінци заявив канцлєр, що Німеччину не належить страшити большевизмом, бо большевизм буде поборений, а німецьке правительство зробить все, аби він не мав в Німеччині успіху.

Незалежний соціяліст Ганке заявив, що його партія не має довіря до правительства. За те посол Лєґін висказав урядови іменем соціялістів більшости повне довіря.

 

Громадська думка

02.04.1920