сими днями на черновецкім університетї яко доцент рускої мови і літератури.

 

Дня 6 лютого зложив він перед колєґією професорів испит габілітаційний з дня 9 лютого виголосив пробний виклад на тему "Śevcenko's Ballade Topolja" im Verhaltnisse zur "Ucieczka" von Mickiewic, "Ludmila" und "Svjetlana" von Źukovskij, "Lenore" von Burger und zur kleinrussischen Volkspoesie".

 

Д-р Колесса скінчив ґімназію в Стрию і там здав испит зрілости з відзначенєм. Першу половину своїх студій фільософічних відбув в університетї у Львові, а другу в Чернівцях де дістав абсолюторію в роцї 1892. Яко стіпендист вибрав ся він на дальші студії до Відня і там слухав викладів Яґіча, Пастрнека, Мінера і других. Осягнувши тут степень доктора фільософії, виїхав до Фрайбурґа в Швайцарії і там слухав викладів славіста Калєнбаха.

 

Від початку сего року шкільного аж до тепер жив у Відни, де працював під рукою проф. Яґіча. Д-р Колесса оголосив друком слїдуючі працї:

 

1) "На новий шлях", критичний розбір поезій Ю. Шнайдер. ["Народ" 1891 ч. 19. 252—258].

 

2) "Про дві мало знані поезиї Шевченка" ["Зоря" 1892 274—276, 295—297].

 

3) "Україньскі народні піснї в поезиях Б. Залєского'' [Записки наук. тов. ім. Шевченка І 124—208; окрема відбитка, Львів 1892, 1—85 8-ки].

 

4) "Юрий Коссован, Осип, Домінік, Ігор Гординьский de Федькович" ["Зоря" 1893; відбитка ст. 1—99].

 

5) "Слїди впливу Жуковского в поезиях Б. Залєского" ["Житє і Слово" 1894, І. 124—134].

 

6) "Шевченко і Міцкевич. Про значінє впливу Міцкевича в розвою поетичної творчости та в ґенезї поодиноких поем Шевченка". [Записки наук. тов. ім. Шевченка 1894, т. III. 36—152; відбитка з передним словом ст. І—XXVI + 116, 8-ки].

 

Кромі тих праць предложив д-р Колесса колєґії професорів черновецкого університету ще рукописну студію п. заг. "Ueber die dialektologischen Merkmale der sudrussischen Denkmaler des XI—XIII. Jh. mit besonderer Berucksichtigung des Denkmals aus dem XIII. Jb. "Житіє Сави".

 

Дѣло

13.02.1895