Вже від довших лїт відома загалови наша збірка руско-народних галицких мельодій. Ті мельодії, піснї, збирали ми через 34 лїт — то самі, то удїлили их нам поважані помічники обох полов з усїх закутин Галичини, списані, зібрані в одно велике дїло обнимаюче сїть грубих книг то з повним, то неповним текстом, сшиті, оправлені, пропасти, загинути не можуть.

 

Число нашого збірника зросло сегодня через свіжі присилки з краю вже до 3540 мельодій, пісень, а закортїло нас ще за всяку цїну дійти до 4000 мельодій. Таке величезне дїло легко вимовити, але зібрати єго, уміти знайти ся в нїм, відшукати — трудно. Таке множество мельодій, пісень упорядкувати, провірити, переписати вимагало довгого часу, а свіжі присилки, их відшуканє, порівнанє і поміщенє забирають ще більше. Великі дїла були все плодом довгого часу.

 

Вся збірка мельодій подїлена після змісту руско-народної поезії (після мельодій, як се одного разу хотїлисьмо, неможлива) на різнородні богаті змістом, окремі групи, приміром: коляди, щедрівки, гаївки, веснянки, весїльні думки, историчні думи, рапсоди, козацкі, вояцкі, танечні, господарскі, товарискі і т. д., і т. д. Нема ґрупи руско-народної поезії, якої-би в нашім збірнику не було.

 

Нашу збірку пісень починаємо чотирма напечатаними науковими розвідками. Стали ся они підготовленєм до збору руско-народних пісень, мельодій, их проясненєм, а з наукової точки так само важні як і вся наша збірка руско-народних мельодій. Без них не можна руско-народної мельодії правильно записати, зрозуміти, заналізувати, оцїнити, нї з другоплеменними порівнати. Сама наукова струя сего домагала ся.

 

Ті наукові розвідки, здає ся, прояснили справу руско народних мельодій, а за сим і збірка мельодій сегодня заняла ум одного круга музикальних любителїв і знатоків народних пісень, а по при-нас повстало нове видавництво руско-народних мельодій, — котре оголосило відозву і нас лиш доповняє. Наукова сторона на тім може лише зискати.

 

Тото поважане видавництво зволило удати ся до нас, щоб ми єго виданє запомагали мельодіями нашого збірника. Пропозицію ми приняли без ваганя, бо чи ті мельодії ми, чи хто другій оголосить, се для загальної справи все одно. Тото видавництво наміряє видавати руско-народні мельодії по одному або й по два [після фондів] випуски до року, в кождім по 40—50 нумерів мішаної натури, т. є. в один випуск ввійдуть мельодії різного рода і з різних ґруп побіч себе разом. Се дасть співочій публицї розмаїтість і більшу охоту до закупна, а за те збір і видаваннє мельодій, розложене на ряд довгих лїт, колись може вичерпає всїлякі ґрупи.

 

Наш збірник до певної міри сегодня вже не мало вичерпав всяких ґруп (жіночих думок около 720, танечних 400), мельодії всїлякого рода до оголошеня готові, але цїлий наклад на цїлий наш збірник тото видавництво на себе переймити не може, бо коли би тото видавництво в своїх випусках поміщало з нашого збірника по 40 мельодій річно, то треба би 95 лїт, а коли-б по 100 річно — 35 лїт на єго викінченє ждати. Се минуло би ся з цїлею, а в товаристві якім-небудь за протяг тілько лїт зміняють ся і минають ся не одиницї, але, можливо, і всї єго члени, тож викінченє цїлого збірника немало би запоруки.

 

З тої причини думаємо запомагати тото видавництво мельодіями з нашого збірника, але окремо по за тим видавництвом бажаємо наш збірник самі не мішано, но цїлими повними свого рода ґрупами, книгами чи томами вже в недовгім часї видавати. Цїлість, повнота наших окремих груп мельодій буде для зужиткованя, зорієнтованя і историчного розвою, для музикальних студій, будови, складу, стилю і епох тих мельодій богато користнїйша, а до того викінчить ся в коротшім часї.

 

Виданє нашого збірника забезпечене; наші помічники не будуть наражені на загибель своїх присланих нам мельодій. Натяк видавництва на уповажненє до третих осіб маловажний — нї ущербку, нї хісна; руско-народні мельодії надсилають нам як доси дальше, они ростуть і зростуть конечно до 4000; за те спільними силами та тихим ходом одно і друге видавництво допливе борше до моря.

 

Дѣло

05.02.1895