викликала в громадї львівских Русинів великій жаль і смуток, тим більше що наступила несподївано. Покійний професор від тиждня чув ся недужим, однак була надїя, що се промине. Тимчасом в недїлю перед полуднем сильному заатакованю серця штука лїкарска не могла дати ради, і в полудне настала катастрофа. Вже в годину по кінчинї майже всї Русини львівскі почули пресумну вість, що блискавицею розносилась в що-раз дальші округи. По полудни вчинив ся по товариствах рух. Канцелярія "Просвіти" повідомила телєґрафічно всї філії свого товариства, а з громади львівских Русинів вислано телєґрами до Відня, до знатнїйших Русинів і на Україну. Вечером порішила родина покійного, що похорони відбудуть ся ві второк. З дому при ул. Підвалє ч. 9 буде тїло покійного перенесене до церкви о год. 10-ій рано і там зачне ся відправа. Священичій чин похоронний потреває що найменше до години 2-ої по полудни і тогдї двигне ся похід похоронний на кладовище Личаківске. Заупокійне богослуженє буде відправлене в середу 31 н. ст. жовтня о год. 9-ій рано в церкві Успеньскій.
Нинї в полудне зібрали ся в комнатах "Рускої Бесїди" відпоручники руско-народних товариств і ширша громада львівских Русинів на нараду, в якій спосіб почтити память покійного. Нарадї проводив о. сов. А. Тороньскій. Ухвалено: Громада львівских Русинів народовцїв хоче почтити як найвеличавійше память пок. Омеляна Огоновского в той спосіб, щоби справити похорони покійного громадским коштом, однак єсли-б родина покійного бажала відправити похорони своїм коштом, тогдї як товариства так і поодинокі Русини жертвують датки на стіпендію имени покійного для руских літератів або на иншу народну цїль. Відтак вибрано комітет з пп.: о. А. Тороньского, М. Грушевского і Ив. Верхратского і поручено єму зложити родинї покійного кондолєнцію в имени руских товариств і загалу Русинів-народовцїв. Дальше ухвалено, що на похоронах мають явитись відпоручники товариств і асистувати в походї похороннім при вінцях. Вінцїв офіціяльних буде чотири: від Просвіти, від товариства наукового им. Шевченка, від Рускої Бесїди і спільний від прочих товариств, хоч кожде товариство може вислати свої вінцї. Над могилою будуть виголошені промови: в имени тов. Просвіти [проф. Верхратскій] і всїх других товариств, з порученя Русинів закордонних п. М. Грушевскій і в имени руских товариств академічних. До переведеня тих ухвал вибрано комітет з пп. Вол. Шухевича, о. Чапельского, Р. Цеглиньского, д-ра Студиньского і академіка Копача.
Крім того деякі товариства рускі відбули окремо нараду в справі відданя чести покійному. І так тов. академиків "Ватра" ухвалила зложити вінець, а тов. "Академичне Братство" замість вінця визначило 10 зр. на цїль, котру в найблизшім часї означить ся.
З вікон "Просвіти" повіває чорна хоругов; така-ж хоругов вивішена на будинку університетскім. Нинї вечером о 6-ій год. при тїлї покійного буде відправлений парастас. На улицях розлїплено посмертні плякати від родини, від тов. "Просвіти" і спільний від руских товариств.
Дѣло
29.10.1894