◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл товариства "Шкільна Поміч" в Коломиї пригадує Вп. Землякам, що з новим роком шкільним отвирає Институт для учеників ґімназіяльних. Оплата місячна поставлена 18 зр., а для незаможних цїна буде знижена. Речинець подаватись до 15 н. ст. серпня. Зголошуючі ся мають точно подати цїну, яку наміряють платити місячно [з гори]. Точний надзір над учениками запевнено. — Рівночасно глядить Видїл честної интеліґентної женщини на господиню при Институтї, а зголошеня приймає до 10 серпня. — В Коломиї 18 липня 1894. Від Видїлу "Шкільної Помочи".

До ради міскої в Станилавові відбули ся сими днями доповняючі вибори і випали так, що склад ради мало змінив ся. Перестали бути радними д-р Ив. Мандичевскій і Ив. Маєрановскій, а на их місце вибрано судью Ом. Комарницкого і Ант. Зайончка. Після віроисповіданя єсть тепер в радї 18 христіян (6 Русинів) і 18 жидів.

Peктopoм львівского університету на рік шкільний 1894/5 вибраний професор видїлу фільософічного д-р Войціховскій.

Тайна праса друкарска. Тернопільска часопись Głos podolski доносить: Вже від давна ходили по нашім містї вісти, що тут виходять друки підозріного змісту. На се не зважано, аж дня 6 н. ст. липня зарядила тутешна поліція з порученя староства ревізію у абітурієнта ґімназіального Іос. Шельонґа і найшла в альтанї єго огорода сховані різні друкарскі прилади, а именно: кашти, валки, фарбу, більшу скількість паперу, дальше письма соціялістичного змісту друковані або гектоґрафовані, трохи пороху і т. д. Найдені річи сконфісковано, а против Шельонґа заряджено карне слїдство, полишаючи єго на воли.

Зїзд управителїв промислових шкіл відбув ся у Львові дня 19 н. ст. липня під проводом краєвого инспектора Франкого. В зїздї взяло участь около 80 осіб. Предметом нарад була наука в промислових школах, а матеріял для дискусії подали відповідні реферати.

Льосованє премій з фундації Пониньского. Дня 19 н. ст. липня відбуло ся в товаристві католицких ремісників "Скала" у Львові льосованє 4 премій з фундації Винк. Пониньского, призначених для челядників ремісничих катол. реліґїй. До льосованя зголосило ся 897 челядників, допущено до льосованя 843 челядників, а з них взяло участь в льосованю 825. Першу премію в квотї 840 зр. вильосував челядник лякерницкій Іос. Пукас, реліґії римо-кат.; другу премію 700 зр., челядник столярскій Мих. Роєк, реліґії римо-кат.; третю премію 560 зр. челядник пекарскій Павло Вовнянка реліґії греко-кат., а четверту премію 420 зр. челядник столярскій Фр. Пост реліґії римо-католицкої.

Град. Як звістно, навістила сильна туча з градом дня 15 н. ст. липня села дрогобицкого повіта: Лишню, Снятинку, Вацовичі, Раковець і Волю Якубову. Дня 16 н. ст. липня прийшла нова буря з сильним градом і знищила засїви в громадах: Липівци, Вроблевичах, Ролеві, Боярах і в части Грушова. Між людьми розпука бо крім жита, що вже по части було вижате і бараболь, єсли ще поправлять ся, не лишило ся в поли майже нїчого.

Заблуканого або підкиненого хлопця припровадив дня 6 н. ст. липня вояк поліційний до комісаріяту II. дїльницї у Львові. Хлопець може мати около 3 роки, говорить лише по руски, добре відживлений, румяний, темно-білявого волося і був одїтий в червоне, бархатне одїнє, а на голові мав красу хустку з червоними цвітами. Маґістрат просить всїх, хто знав би подати яку близшу вість про сю дитину, щоби зголошували ся в комісаріятах або в VІ. бюрі маґістрату в ратуши.

Деканами школи політехнічної у Львові на роки шкільні 1894/5—1895/6 вибрані: для видїлу инжинєрії проф. Кар. Скибиньскій, для видїлу будови машин проф. Ром. Дзеслевскій, для видїлу хемії технічної проф. Стеф. Нїментовскій.

З Сокаля одержуємо з просьбою о поміщенє отсе письмо: В маю с. р. перепровадив Видїл Ради повітової в Сокали люстрацію господарки тутешного шпиталю, при чім викрив великі непорядки і надужитя сповнені зарядом. Позаяк я працюю при тій канцелярії, то уважаю за потрібне сконстатувати, що я з викритими непорядками не маю нїчого спільного. — В Сокали 3 н. ст. липня 1894. Же. Чернецкій испитований рахункоздавець.

Кілько жертв коштували Австро-Угорщину холєричні пошести? Першій раз появила ся холєра в Австрії 1831 року і від сего часу до року 1873 навіщувала єї ще чотири рази. Смертність в часї перших трех, взглядно чотирох пошестей була така величезна, що не диво єсли доси переймає людей страхом вже сама згадка на сю страшну недугу. І так в 1831 роцї померло в Австрії на холєру 485.000 осіб, друга пошесть в 1848 роцї забрала 410.000 людей, третя в 1857 роцї коштувала Австрію 460.000 людей, а четверта 1866 року 200.000 людей. Загалом померло в Австрії на холєру в часї чотирох перших пошестей звиж півтора міліона людей. Пошесть в роцї 1873 була вже значно слабша і число єї жертв обнизило ся на 34.000 осіб. Від того часу прокидала ся ще кілька разів холєра в поодиноких австрійских краях, але число померших не переходило нїколи 1000 осіб.

Дрібні вісти. Директор руху зелїзниць державних у Львові, Альфр. Дейма, виїхав за кількатиждневою відпусткою. — В Станиславові помер сими днями емеритований директор шкіл видїлових Сим. Дешкевич в 70-ім роцї житя. — В Камінках коло Коломиї покусав скажений пес кільканацятьлїтного хлопця. Покалїченого відставлено до шпиталю в Коломиї. — В Монахії помер знаменитий маляр Бруно Піґльгайм в 46-ім роцї житя.

Дѣло