◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В справі рускої правописи фонетичної помістив нинїшний Czas вступну статью, в котрій вказує на неконсеквентне заводженє тої правописи. "Иде нам — каже редакція Czas-y — о дальшій хід акції в справі заведеня фонетичної правописи рускої" — а признаючи навіть політичну вагу тої справи для Галичини й Буковини і констатуючи, що Русини [з відомими виїмками] стоять за новою правописію а краєва маґістратура шкільна і центральні власти державні, в першій лінії міністерство просвіти — щиро підперли се дїло, так пише дальше: "Однак дуже богато ще остаєсь зробити на тім поли, а сим разом обовязок спочиває именно на барках властей центральних. Оден з львівских правників руских звертає нашу увагу на важність управильненя правописи рускої при вписах гіпотечних. Коли тут правопись не буде одностайна, а рівночасно в школах консеквентно правопись фонетичну переводять, то колись може вийти тота велика недогідність, що молодше поколїнє правників по-просту не буде могло відчитувати вписів гіпотечних. "О скілько можна зрозуміти тоту проволоку, бо трудно опізнати з новою правописію нинїшний персонал маніпуляційний, о стілько дуже дивує нас факт, що доси руске виданє Дневника законів державних друкуєсь правописію етімольоґічною. Може й тут заходять трудности, але які-б они й були, мусять уступити на другій плян супротив льоґічної і політичної конечности видаваня жерел прав в правописи узнаній державою за єдино поправну. Доки се не наступить, трудно вимагати від загалу рускої суспільности, щоб интенції центральних властей державних в тім дїлї брав на серіо... Вкінци звертаєсь Czas до правительства, щоби справу рускої правописи перевело консеквентно.

Сегодня відбуває ся в різних сторонах краю кілька зборів руских. В Сколїм відбуває ся віче народне, скликане заходом стрийского політичного товариства "Підгірска Рада", — в Жовкви посол д-р Михайло Король здав виборцям справу зі своєї дїяльности в соймі а при сїй нагодї має відбути ся нарада членів "Жовківскої Рускої Ради" над справою рускою, — в Коломиї відбувають ся загальні збори політичного товариства радикалів "Народна Воля", — вкінци в Садагурі [на Буковинї] посол д-р Стефан Смаль-Стоцкій здає справу зі своєї дїяльности в соймі буковиньскім.

В однім з міст на нашім Поділю має відбути ся вже в перших днях липня народне віче окружне. Деякі реферати на тім вічу обіймають люде місцеві, а до двох рефератів рішено запросити: посла Романчука [до реферату політичного] і д-ра Е. Олесницкого зі Стрия [до реферату економічного].

О. А. Петрушевич, крилошанин львівскої капітули, именований членом наукової академії в Москві. Сими днями наспів дипльом з власноручним підписом царя [яко протектора академії] і цїлої презідії.

Архикнязь Альбрехт оглянув в суботу перед полуднем площу вистави краєвої. Ревії войскової не було за-для великої зливи. Вечером виїхав архикнязь на дворець зелїзничій, переночував тут в своїм ваґонї і відїхав в недїлю о 4-ій годинї рано до Тернополя. — Також архикнязь Райнер оглядав в суботу пополудни і в недїлю рано виставу краєву і був між иншими також в павільонї рускім, де опроваджував достойного гостя проф. Шухевич. Архикнязь Райнер поїхав в недїлю по полудни в дальшу подорож инспекційну.

В відомій справі польскої хоругви на будинку рускої семинарії духовної, котру питомцї усунули, ректорат — як довідуємо ся — перевів довге протоколярне слїдство з питомцями, а слухи ходять, що хтось має тенденцію: зі справи тої, чисто домашної натури, робити справу політичну. Почала кружити навіть поголоска о замкненю семинарії... Просто не хоче ся вірити, щоби нинї був можливий такій тероризм, гідний хиба часів абсолютизму і поліційного всевладства.

Повінь. Дощі, які від тиждня падуть, причинили ся до того, що наші галицкі ріки неуреґульовані повиливали, і єсли не настане погода, повторить ся торічна катастрофа. Вправдї нема ще точних вістей про стан води в ріках і про шкоди, які дотепер занесла повінь, — та все таки можна заключати, що в многих сторонах потерпіли селяне-хлїбороби значні шкоди. По перших коротких вістях, що стан води в Вислї підносить ся значно, — що ріки гірскі в західній Галичинї, як Дунаєць, виступили з берегів, — що Днїстер, обі Бистрицї, Чечва, Лімниця позаливали прибережні поля — наступили що-раз грізнїйші вісти, именно з околиць Кракова, про виливи, а заразом і про акцію властей правительственних. В краківскім старостві зібралась комісія, котра зарядила акцію ратункову, покликавши до помочи войско з понтонами. Рівночасно вислано парохід "Kraków" долї Вислою, з комісією під проводом ґр. Андрія Потоцкого, щоби обчислити, яку поміч треба подати населеню навіщеному повенею.

Яку шкоду зробили ріки у всхідній Галичинї, ще не знати, але можна догадуватись, що шкоди великі та що повінь прибрала ширші розміри, бо і менші ріки виступили з берегів. І так з-під Мостиск доносять, що до повени прилучив ся ще град. В місцевостях Вишенка, Підлїски, Чижовичі, Санники, Липники, Стоївцї, Містичі і Волчищовичі вибив град всї засїви до крихти. Ріка Вишня замулила всї прибережні поля. Нещастє тим більше що ті самі місцевости і торік були навіщені повенею.

Комунікація на шляху зелїзниць державних в многих місцях перервана. Між Живцем і Звардоньом рух застановлений; перерва в комунікації коло Нового Санча і між Бруховичами а Зашковом має сегодня направитись.

Дѣло