Приходить ся хиба менї взяти за перо, коли нїхто компетентнїйшій доси не зробив того, щоби розказати Вам про рух, якій почав ся на поли орґанізації американьскої Руси.
Колишна стаґнація проминула і з новими людьми настало нове житє. Почин і всякій поступ до орґанізації і житя народного нинї дає Шамокин. Колишне серце тутешної Руси — Шенандор морально заснїтив ся а єго місце заняв Шамокин. Як відомо Вам, заложена тут єсть школа руска для дїтей, в котрій що-дня правильно учить сестра о. И. Констанкевича читати і писати по руски а о. Констанкевич катихизму. Єсть тут читальня з близько соткою членів, в котрій що недїлї читає хтось з интеліґентних людей то книжочки то ґазети, а крім того мали ми вже кілька відчитів популярних О. Констанкевич читає ряд відчитів з астрономії. Я читав а радше викладав о мозку і нервах, о серци та обігу крови і о гіпнотизмі, виясняючи все експеріментально, при чім час від часу хор продукує ся в читальни новими піснями. Нарід дуже радо спішить до читальнї і кождого разу по яких 120 книжочок розбирає до читаня через тиждень. Маємо тут клюб політичний, і братство з цїлію гуманітарною, самопоміч в часї недуги [5 долярів на тиждень], орхестру на дуті инструменти, вже підучену досить гарно, вкінци хор зложений з 31 членів. [Перед тижднем цїлий майже хор фотоґрафував ся і кождий член при тім має зложити 80 центів тутешних і як членьскі вкладки так і фотоґрафію вишле ся до Бояна львівского.] За два тижднї має заложити ся друга читальня в Монт Кармель Па на філіялцї приналежачій до шамокиньскої парохії. При тій нагодї дасть ся там вечерок музикально-декляматорскій.
Дня 25 минувшого місяця відбули ся тут загальні збори ново зорґанізованого товариства асекураційного — на взір уже истнуючого Соєдиненія руских гр.-кат. братств. Причина, длячого заснована нова ся орґанізація між нами, хоч одна з подібною цїлію истнує, була ось така: Тамту орґанізацію взяли зовсїм в свої руки угорскі священики і до справ фінансових вмішали реліґію, именно в той спосіб, що до Соєдиненія принимано тілько католиків і то або греко-католиків або римо-католиків, а позаяк много Русинів, особливо з угоркої сторони, єсть православних, кальвінів або лютеранів, всїх тих синів одної матери-Руси виключено з Соєдиненія і они мусїли або словачити ся або полячитись, бо там они належали. Друга головна справа була та, що Соєдиненіє утримувало свою ґазету знаний Вам "Вістник русско-американьскій". Що то за карикатура, о тім знаєте, бо Ви пару разів поміщали в "Дѣлї" по кілька стишків тих перел лінґвістичних. Найлучше сам наш нарід скритикував "Вістника", давши єму имя "Хинчик рускій". і за ті "перли" платило "Соєдиненіє" річно 5.000 долярів або на австрійскі гроші 12.500 зр. При тім "Вістник" редаґований єсть, як то кажуть, "unter Hund". Зміст єго нї квашений, нї солений, а головно служив він священикам угорским до "Заявленій і прошеній", в котрих они обвіщали людям, що висилали своїх колєкторів на жебранину грошей і заразом просили о центи. Тож і місця і розуму "Вістникови" не ставало на статьї поучаючі і на реальну працю для народу. Дальше, як переконались наші люде, великі суми гроша видавано всюди без всяких поквітовань і навіть не ведено порядно рахунків. Посмертне [головна цїль Соєдиненія] виплачувано сиротам нераз аж по девятьох місяцях, тимчасом статут приказує виплатити по шістьох тижднях. Впрочім цїла та махина була дуже повільна а тяжка до працї; за цїлий час єї истнованя не заложено нї одної читальнї, бо й хто мав закладати? Наших священиків і людей звано там "Поляками" — і раз, коли один з наших людей удав ся до одного священика угорского, щоби заложив а радше поміг єму заложити читальню в єго парохії, той відповів, що він анї сам не заложить читальнї анї не позволить нїкому закладати, бо то противне "воззрініям" правительства [мадярского] а він не хоче позбавити себе і свою родину хлїба насущного... Адже єму не вікувати в Америцї а коли він поверне до краю, то епископ і правительство, дізнавши ся о читальни в єго парохії в Америцї, зроблять з него "мятежника московского" і він до смерти буде скитати ся по голодовках. Ото маєте патріотизм мадярских священиків! Поминувши богато инших причин, досить було і сих трех, щоби наші патріоти раз зірвали з тою упривілейованою клікою в Соєдиненію і заложили осібно нове товариство на подібних підставах а з напрямом нести просвіту в нарід і лучити найменшого брата в одну громаду без різницї віроисповіданя. Бо як публичне житє Соєдиненія так і єго провідників указувало, що в той спосіб лучшої долї ми й тут в Америцї не дібємо ся.
Союз завязав ся і до 500 людей уже до него приступило. Думаю, що тепер житє поплине живійшою сгруєю, чого доказом буде, що заложить ся в Монт Кармель нова читальня та що Союз дасть підпомогу "Свободї", щоби тая могла виходити що тиждня, а коли прибуде більше членів, то або Союз перейме на свій рахунок "Свободу" або заложить нову часопись, котра би стала єго органом і змогла хоч в части виповнити задачу Союза — с. є просвітити нарід.
Розуміє ся, що мадярони того перепудили ся і шкалюють всїх і вся в своїй ґазетї "Вістник", щоб тілько удержати в живих своє Соєдиненіє і "Вістника". Длятого не дивуйте ся, сли вичитаєте на нас у "Вістнику" як і вже було поміщено, що ми шизматики, "нігілісти" і таке инше. Для потапаючого і бритва ратунок...
Другі загальні збори Союза відбудуть ся 30-ого мая, підчас котрого дасть ся в міскій сали декляматорско-музикальний вечерок, і єсли зможемо на час склеїти штучку театральну з тутешного житя, то може представимо єї. Проґрама вечерка ще не уложена, але головні черти єї вже уложені. Буде вступне слово; відчит поучаючій; хори: Хлопске весїля, Піснь студентска, Погуляєм сю ніч, Гуляли, Як вийдеш на високу гору, Ой не гаразд Запорожцї, Дует з россійского Вільбоа; три деклямації; о. Констанкевич відограє кілька куснїв на цитрі а о. Товт з Вільзбер на великих цимбалах; вкінци може буде й представленє драматичне. В своїм часї вишлемо Вам друковану проґраму.
Дѣло
20.03.1894