Дїл етноґрафічний рускої части Галичини на виставі краєвій, котрий стоїть під проводом проф. Володимира Шухевича, буде розміщений на осібнім просторім горбі над парком Стрийским. Горб той буде лучити з властивою площею виставовою довжезний міст через яр, що прорізує цїлу велику площу.
На тім горбі стане обійстє подільске, коло котрого вже порають ся сїльскі майстри, — дальше обійстє надднїстряньске, котре ладить ся вже в повітї рудецкім і готове з весною перевезене буде до Львова, — обійстє гуцульске враз из колибою полониньскою, — а кромі того єсть повна надїя, що стане ще четверте обійстє з повітів — Рава-Сокаль.
Посеред тих чотирох типових загород стане церков из звінницею Гуцул Лесько Ковбчук разом з десятьма другими Гуцулами з Яворова, повіта косівского, розпочали вже на площи виставовій будову церкви і гуцульского обійстя.
Церков і дзвінниця будуть поставлені після питомої архитектури гуцульскої, без якого-небудь впливу посторонного, а тим будуть мати характер чисто народний. В церкві буде поміщений иконостас з монастиря в Крехові, котрий туди був перевезений в минувшім столїтю з монастиря в Верхратї, одного з найстарших і найславнїйших на Руси. Стїни церкви украсять старинні образи, які находять ся по наших найстарших церквах, надто поміщені там будуть ризи церковні, євангелія, світичі, кадильницї і таке инше. Се буде справжний археольоґічний музей найцїннїйших артистичних церковних предметів, яких богато узбирав уже в часї своїх поїздок проф. Шухевич, тїшачи ся сердечною готовостію і помочію як наших отцїв духовних так і братств церковних. Впреосв. митрополит дав позволенє на поставленє церкви і на проче.
В хатах, які ставлять ся, буде представлений наш промисл домашний в той спосіб, що в них домородні артисти виконувати будуть на переміну різнородні вироби, через що весь сей дїл буде в повнім руху, якій ведесь по наших сїльских хатах.
Так цїлий сей дїл вистави представить невеличку оселю повну житя, посеред котрої на найвисшій точцї стане народна церков, украшена різнородними археольоґічними церковними позістанками старини, котрі будуть посвідчувати правду незабутних слів покійного наслїдника престола, архикн. Рудольфа, що das ruthenisehe Volk єсть справдї еіn altes Kulturvolk!
Дѣло
14.11.1893