◦ ◦ ◦ ◦

Перед переговорами України з Кримом.

 

Нїмецьке правительство післало кримському урядови телєґраму, в котрій радить розпочати переговори про злученнє з Україною. При сих переговорах нїмецька команда згоджуєть ся взяти на себе посередництво. Кримський уряд сповіщає, що він згідний розпочати переговори в самому близькому часї. Місцем переговорів призначено Київ.

 

Скасуваннє мита на книжки.

 

УТА доносить: Рада мінїстрів ухвалила закон про ввіз без мита на Україну книжок, гравюр, нот та инших закордонних видань.

 

"Рідне Слово".

 

Замість Товариства "Українська Громада в Білій на Підляшшю", яке утворили полонені Українцї з нїмецьких таборів, відкриваєть ся просвітно-видавниче товариство "Рідне Слово". Се одинока громадська інституція на Підляшшю, яка обслугуватиме населеннє українськими книжками, і допомагати в його національних змаганнях. Товариство видає часопис в Білій "Рідне Слово".

 

Ґімназії iм. Франка і Драгоманова.

 

Одеська VI ґімназія називатиметь ся "VI. ґімназія ім. Івана Франка". Українська ґімназія в Херсонї носитиме назву: "III ґімназія ім. Михайла Драгоманова".

 

Монархічні настрої.

 

Серед деяких кругів Українцїв одеського округа росте настрій на користь монархічного ладу на Українї. Власне шукають якогось республикансько-монархічного компромісу з тим, щоб була однопалатна державна рада. Основа суспільного миру — земельна норма. Має на сих основах скласти ся партія.

 

Австро-Угорщина й Україна.

 

Офіціоз австрійського правительства "Neues Wiener Tagblatt" містить статю, в якій звертає увагу на обставину, що й досї не наступило ратифікованє мирового договору між Австро-Угорщиною й Україною. "Австро-Угорщина — пише сей дневник — постійно припізнюєть ся. Тепер першу російську гіпотеку обняли Нїмцї, а по донесенням з Берлїна, між Берлїном і Київом почали ся вже переговори о виплату 1 мілїярда марок відшкодування зі сторони України згідно з "додатковим берлїнським договором".

 

Для Австро-Угорщини, хоча сусїдують безпосередно з Україною, істнує небезпека, що не дістануть на Українї навіть другої гіпотеки". Тому часопис взиває до прискорення дипльоматичпої акції в сїй справі.

 

Катастрофа в Одесї.

 

В місяць після київської катастрофи, якої страшний спомин не затер ся ще в памяти, слїдувала ще страшнїйша катастрофа, в однім з найбільших осередків України — в Одесї. З руки антантських заговірників вилетїли у воздух магазини стрілен і патронів, які находили ся при Дальницькій вулицї і які українське правительство саме мало передати австрійській командї. Набої вибухали майже три днї і їх жертвою впало кількасот людей. Полумінь перекинув ся на околицю і наслїдком сього згорів цїлий ряд вулиць передмістя Одеси і головні склади мунїції на Стрілбищному полю. Раз в раз чути було громи взривів і оглушаючу детонацію. Наслїдком небезпеки, що огонь може перекинути ся на саме місто, припинено пасажирський рух і цїла сполука з Одесою була перервана. Завдяки зусилям українських і австрійських військових властей огонь погашено і в Одесї повернуло нормальне життє. Багато людей остало без даху над головою. Рада мінїстрів признала пів мілїона карбованцїв на допомогу жертвам катастрофи.

 

Східний мир мусить остати без змін.

 

Нїмецький державний віцеканцлєр Паєр виголосив 12. вересня в Штутґартї довгу бесїду, якої один роздїл був відповідю на заяви державників антанти, що Росія мусить бути привернена у її територіяльній формі з перед війни. Між иншим сказав він таке: "Стара Росія могла-би була остати спосібною до життя, якщо була-би мала намір і було би її повело ся шляхом федеративного устрою сотворити для поневолених народів виносимі відносини. Вона розлетїла ся, бо не могла удержати ся внутрішно. Наші й наших союзників побіди дали можність визволити ся членам сеї кольосальної держави. Чи маємо знова самі пособляти відбудові сеї деспотичної, своїм характером, а навіть самим тільки істнуваннєм, а передусїм сусїдів постійно загрожучої держави царів, нашу будучність виставляти знова на небезпеку, злучуючи частини, на які стара Росія природно і справедливо розложила ся? Про се годї навіть думати. Польське Королївство, сповненнє туги польського народу, при якого будові і ми помагаємо, не можна знова насильно віддати Росії. Так саме не могли-би ми помагати, колиб Фінляндію, якої цїлим світом з симпатією слїджена боротьба о незалежність довела наостанок до доброго кінця, самоволя третьої сторони гнала знова під російське ярмо. Нові граничні з Нїмеччиною і Балтиком держави не можна полишити долї поновного підбою російським царатом проти їх волї, або вкинути їх у всї небезпеки і боротьби горожанської війни і анархії. Коли сї держави порозуміли ся з нами, як з найблизше інтересованими, на яких вони опирають ся, то є се справа, яка може принести світови тільки користь і ми не можемо нїкому позволити на вмішуваннє зі становища т. зв. европейської рівноваги, а радше анґлїйської переваги, а тим менше наші мирові договори, заключені з Україною, Росією і Румунїєю преддожимо антантї до ласкавого призволення або зміни. Для нас істнує на сходї мир і він остане для иас миром все одно, чи він нашим західним ворогам подобаєть ся, чи нї".

 

Не хочуть Польщі.

 

Ґр. Альфред Тишкевич виготовив лист до берлїнської "Deutsche Tageszeitung", в котрім говорить, що литовські Поляки уважають Москву за свою вітчину і тужать за тим, щоби вона розвинулась як независима держава. В польськім королївстві хотять вони бачити доброго сусїда, однак хотять бути від Польщі зовсїм независимі. Литовські Поляки є душею і тїлом віддані литовській державі і її хотять посвятити свої сили.

 

Фінансові справи на Українї.

 

"Відродження" пише, що мінїстер фінансів Ржепецький сказав ось що: Стремить ся до обнови банкового апарату у формі Державного Банку як і приватних банків, щоби управильнити господарське життє. Бюджет ще не усталений. Дефіциту не дасть ся обминути; його прийдеть ся покрити позичками. З огляду на велику господарську силу України можна надїятись високого курсу для української валюти. З кінцем року створить ся власну валюту. Депозити приватних банків зросли від 1. червня до 200 мілїонів карбованцїв.

 

Вістник полїтики, лїтератури й життя

22.09.1918

До теми