Львів, 19 цвітня 1918.
Як доносить соціялїстичний журнал "Kampf", щe в сїчни відбули ся наради представників соціялїстичної лївицї, які належать до нїмецької, чеської і польської національности. Цїлю нарад було порозумінє лївих соціялїстів в справі національного питаня в Австрії.
Вислїдом тих нарад були резолюції, в яких учасники зїзду, заявляючи ся за принципом самоозначеня народів та оцїнюючи кождий нарід з точки спільних міжнародних інтересів пролєтаріяту, признають соціяльну демократію революційною партією, що може дійти до своїх цїлий тільки при помочи соціяльної революції, під якою треба розуміти довгу клясову боротьбу; серед тої боротьби — мовляв — в области поодиноких держав постепенно власть буржуазії буде переходити в руки пролєтаріяту.
Приймаючи се за основу з'їзду ухвалив отсю програму в національних справах:
1) Австрія розпадаєть ся на сїм язикових областей: нїмецьку, польську, чеську, українську, південно-славянську, італїйську і румунську. Кожда громада рішає сама народним голосованєм, в якім возьмуть участь всї мужчини і жінки, мешкаючі постійно в громадї, до котрої в сїмох областий вона бажає належати.
2) В кождій язиковій области будуть вибрані народні установчі збери, які самостійно установлять орґанїзацію управи і законодавство дотичної язикової области.
3) Відносини поодиноких народів до співплемінників, мешкаючих поза Австро-Угорщиною, будуть управильнені народними зборами.
4) Кождий нарід через свої народні збори буде означувати свої відносини до инших національностий в монархії. Взаїмними договорами буде установлено, котрі спільні орґани з істнуючих тепер остануть ся, а які будуть покликані до житя.
Соціяльна демократія поробить заходи, щоби господарські справи остали ся спільними для народів.
5) На основі договору між народами будуть управильнені справи: а) національних меншостий, 6) поправок границь, себто, що громади мимо голосованя за приналежність до певної національности будуть придїлені до иншої. Тому національним меншостям буде приречена опіка.
B страві тактики для осягненя тих цїлий рішено: щоб клясову боротьбу вели всї соціяльні демократи спільно без ріжницї національности під одною управою, та щоб кожда соціально-демократична партія, не беручи участи в національних боротьбах, борола ся проти буржуазїї того народу, до якого належить і що соціяльна демократія не будує своїх надїй на війнї між народами та імперіялїстичних союзах держав.
