◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Відозва. Христос воскресе! Сим радістним словом церкви святої повитаємо себе за кілька день, дорогі Земляки. Наспіє день воскресенія, найбільше свято світа христіяньского. Все воскресне до нового житя: воскресне природа, щезне тьма перед світлом, обновить ся чоловік, обновлять ся і народи. Ми Русини встали вже давно з довгого просоня, але дїла нашого ще не покінчили. Нам недостає храму, в котрім би достойно плекалась наша штука драматична. Ми не посїдаємо ще власного театру, ми не стали ще на рівни з другими культурними народами Европи, не маємо святинї, в котрій би довершили розвій духа людского. От з днем воскресенія Христового лучає ся нам найлучша нагода: жетвувати лепту на храм штуки і науки. Єсьмо міліоновим народом. З дрібних лепт зберуть ся достаточні фонди. Треба лиш доброї волї. Кождий нарід рішає сам свою судьбу. Не будьмо і ми малодушні. Схочемо, то докажемо всего і в надїї на добру волю кличемо до Вас, дорогі Земляки: желаючи собі взаїмно всего добра, киньте лепту на жертвенник для розвою нашої штуки! Від комітету будови руского народного театру.
Институт фармакоґностичний універсітету львівского намірив на краєвій виставі у Львові представити збір средств цїлющих, уживаних сїльским народом нашим. Де-що матеріялу з того поля призбирано в виданях краківскої академії. Однакож богато цїлющих средств суть ще покриті тайною наших знахорів і ворожбитів. Институт згаданий відзиваєсь проте до етноґрафів галицких з просьбою, щоб зволили єму надсилати потрібний матеріял. Надсилаючи, треба означити: 1) ростини, звірята і мінерали, уживані до лїченя; які частини з того уживають ся (корінь, цвіт, листє, шкіра, шерсть, волосє, кости і т. д.)? 2) Як приладжують ся ті лїки? 3) В якій формі подають ся (виварені, соки, товщ)? 4) належить по можности надсилати пробки тих лїків і 5) означувати, чи подаючи лїк уживаєсь при тім купіль, смарованє, натяганє, наколюванє, паренє, оклади? Взагалї пожаданий єсть найдокладнїйшій опис процедури лїчничої. Матеріяли зібрані з точним означенєм місцевости просить ся присилати під адресою: д-р Володислав Немилович, проф. універсітету. Львів.
Нові бронзові гроші зискали у Відни такій розголос, що дня 1 н. ст. цвітня повстав при касї державній величезний натовп людей, щоби виміняти одно- і дво-сотики. Натовп був такій великій, що треба було аж візвати поліцію, щоби не допустити до якого нещастя. Дня 1 н. ст. цвітня вийшло розпорядженє міністерства скарбу в справі видаваня грошей бронзових а постепенного стяганя грошей мідяних. В тім розпорядженю читаємо, що монети бронзові, чеканені в Австрії і Угорщинї мають прийматись при виплатах в той спосіб, що два сотики рівняє ся 1 кр. а один сотик пів кр. Однако нїхто не обовязаний приймати грошей бронзових за більше як за 50 кр. дотеперішної валюти т. зн. не більше як 100 сотиків при виплатї. Лише державні і публичні каси мусять при вилатах приймати бронзові монети аж до висоти 5 зр., або 10 корон. При вимінї приймає державна каса центральна і ц. к. каси краєві, фунґуючі яко каси виміни, монети бронзові в кождій скількости за всї инші правно курсуючі гроші. В міру, як будуть видавати монети бронзові, виймуть ся з обігу мідяні чотирокрейцарівки, однако находячі ся тепер в курсї будуть мати дотеперішну вартість.
Реорґанізація краєвої оборони. З днем 1 мая має наступити реорґанізація краєвої оборони. Штаб полковий буде збільшений о одного поручника, офіцира провіянтового і відповідного числа підофіцирів маніпуляційних. Кадри баталіонів піхоти будуть складати ся з 9 офіцирів і 112 вояків і будуть подїлені на 4 компанії по 2 офіцирів і 28 вояків. Кіннота буде складати ся з 12 офіцирів, 100 вояків і 91 коней.
Бійки між вояками повтаряють ся що-раз частїйше в Ярослави. Воюють именно з собою вояки піхотних полків з вояками инших родів оружя і то не лише по шинках, але й по улицях та в той спосіб виставляють також супокійну публику на неприятности. Перед кількома днями прийшло до такої "битви" між ворогуючими синами Марса на улицях і в ринку "Баталія" стала вкінци така серіозна, що купцї були примушені позамикати склепи.
В справі ревізій митових в Освіцимі і Хшанові доносять, що минувшого понедїлка рано прибув до Освіцима з Кракова инспектор податковий з 13 комісарями, 80 стражниками скарбовими і 40 жандармами, щоби враз з комісарем граничним і поборцем податковим глядати за перепачкованими товарами. Результат був світлий. У многих торговцїв сукна, промисловцїв і в різних приватних домах відбули ся ревізії, в наслїдок чого сконфісковано товарів за яких 40.000 зр. Також в Хшанові відбули ся ревізії і у кількох купцїв сконфісковано перепачковані товари. Перехоплено також купцїв з Освіцима, котрі прибули з товарами на ярмарок до Хшанова і поконфісковано им их. Пополудни відбули ся дальші ревізії в Освіцимі, причім замкнено і запечатано два склепи. Недавно сконфісковано в Новім Берунї на прускім Шлезку книги торговельні і з них дізнано ся про пачкованє товарів до Галичини. Віцепрезідент галицкої краєвої дирекції скарбу д-р Коритовскій виїхав в тій справі до Вроцлава.
Поворот криноліни. З Лондона доносять, що минувшого понедїлка вийшла одна дама в кринолінї на прохід. Поява криноліни обудила таку цїкавість на улицях, що дама мусїла схоронитись перед товпами цїкавих до одного склепу. Особливо женщини вказували велику охоту оглянути воскресшу представницю давної моди. Однак мимо того і мимо ревної дїяльности товариства "антікринолінового", що числить 12.000 членів, мода та починає повертати. Одна панї показала ся в тій одежи навіть на дворі королевої Вікторії, а хоч королева зробила їй за се докір, то однак она криноліни не покинулась. Справа тепер стоїть так, що один маґазин лондоньскій виготовив уже 20.000 криноліну а се певний знак, що стара мода увійде незабаром знов у житє. Крім того пишуть з Лондона, що входять тепер в моду величезні рукави, на котрі треба тілько матерії, що на цїлу одежу.
Дрібні вісти. В Празї помер бувшій посол до ради державної, професор і ческій писатель Франт, Єржабек. — В Бродах умер вчера бурмістр тамошний д-р Ґольдгабер в 58-ім роцї житя.
В справі судово-карного слїдства против буковиньских москвофілів. Недавно донесли Ви про увільненє у Відни редактора москвофільскої "Науки" п. Козарищука з вязницї слїдчої, в котрій перебув три місяцї. Тепер можу подати Вам деякі цїкаві поясненя до сеї справи. Слїдство против Козарищука і товаришів вело ся через довшій час і мало видати спору часть матеріялу процесового. Однак рівночасно показало ся, що деякі особи, котрі провадили на позір пропаґанду россійску на Буковинї, були серед тої партії фактично аґентами австрійского правительства. Через виданє процесу мусїло би все то вийти на яву. Длятого в висших судових кругах мали підняти гадку, щоби відступити від процесу. Мовлять, що гадку тую подїляє і презідент Буковини бар. Кравс і має небавом предложити дотичне внесенє ґр. Таффому до апробати. Отже в звязи з тим стоїть і випущенє Козарищука на волю. Цїкава се илюстрація до наших буковиньских і москвофільских відносин, — коли-б не була заразом і сумна!