Ц. к. краєва Рада шкільна видала дня 7 жовтня с. р. до всїх середних шкіл слїдуючій окружник:
З річних справоздань дирекцій шкіл середних, з результату люстрації заведень і з результату испитів зрілости пересвідчає ся кр. Рада шкільна, що переважне число учителїв добре зрозуміло і пильно виповняє єї зарядженя, відносячі ся до стану науки. Поступ молодежи полїпшив ся значно, а коли збори учителїв пійдуть дальше дорогою, вказаною в тих зарядженях, то можна надїяти ся, що наші середні школи стануть незабавом під взглядом науки на відповідній уровени.
Натомість під взглядом педаґоґічним добачає кр. Рада шкільна з жалем дуже многі недостачі і не лиш не бачить в тім напрямі поправи, але навіть в многих подробицях мусить сконстатувати погіршенє.
Сповненє педаґоґічної задачі школи зависить від гармонійного співдїланя школи і дому родительского, і лиш тогдї можна числити на успішний результат сеї працї, коли оба покликані до неї чинники підпомають ся і доповняють ся взаїмно.
Обовязки школи в тім напрямі вказані виразно приписами, а кр. Рада шкільна домагає ся і буде домагати ся від учителїв, щоби як найточнїйше виконували ті приписи, на рівни з пpипиcaми що до науки. Однак з кругів учительских дуже часто підносять ся оправдані жалоби, що в многих случаях школа не може числити не лиш на співдїланє дому, але противно мусить поборювати перешкоди у вихованю, котрі робить їй несвідомо або, що гірше, навіть свідомо дім родительскій або заступаючій єго нагляд домовий.
Поминувши вже недостачу пильности і точного повненя обовязків у многих учеників, над котрої ухиленєм нагляд домовий дуже мило заходить ся, стараючи ся часом се укривати або оправдувати супротив школи, — то однак добачена у одній части молодежи недостача приличности,котру впоює добре вихованє домове, недостача поважаня для школи, для старших людей і для власти, наклін до брехнї і обманюваня, нерідко заходженє до місць невідповідних для молодежи, численні случаї всїляких провин, вказуючих на брак реліґійної основи, брак етичних засад і почутя чести, — злослива сваволя, переходяча границї легкодушности молодечої, — схиблені понятя о відносинах суспільних і національних, — а часом навіть наклін до злочиньства, котрий веде молодїж шкільну перед трибунал судовий, — отсе сумні і прикрі докази недостачі нагляду домового над молодежею. Ті причини приневолюють кр. Раду шкільну глядати средств до поправи истнуючих відносин і хоронити молодїж перед кривдою, якої зазнає, виростаючи без відповідної опіки і потрібного напряму, — именно же сю значну частину молодежи, а кр. Рада шкільна хотїла би вірити, що переважну частину, котра приносить до школи добрі засади і під кождим взглядом виповняє свої обовязки, — взяти в оборону перед небезпечностію, яка грозить тій частинї від зіпсованих елєментів.
Та справа переступає далеко поза обсяг дісціпліни шкільної, а кожде зарядженє, видане в тім напрямі, відбиває ся прикро на многих відносинах индівідуальних та суспільних, тож заки краєва Рада шкільна видасть таке зарядженє, заки відозве ся голосно до цїлої суспільности і зажадає помочи всїх людей доброї волї, бажає передо всїм як найточнїйше розслїдити сю справу а числячи ся з відмінними часто місцевими відносинами бажає придбати як нaйобширнїйшій і як найбільше основний матеріял зі всїх міст, в котрих суть середні школи.
Проте візвала кр. Рада шкільна директорів, щоби на подані низше питаня дали як найточнїйшу відповідь, покликавши до участи в зібраню матеріялу именно катихитів і господарів кляс, щоби свою гадку обговорили на конференції учительскій, зібрала гадки, замітки і внесеня учителїв та предложили цїлий операт краєвій Радї шкільній до кінця грудня с. р.
Само собою розуміє ся, що в так важній справі єсть пожадана передо всїм як найбільша щирість і отвертість.
Квестіонар:
1. Скілько учеників в кождій клясї мешкає в домі родительскім, а скілько по т. зв. "станціях" всякого рода?
2. Скілько учеників в кождій клясї має відповідний нагляд домовий?
3. Якого рода станції, де мешкаютьученики? Чи суть пенсіонати? Чи суть бурси? Якій их вплив педаґоґічний? Скілько учеників разом мешкає по станціях і як устроєний там нагляд, де більше учеників разом мешкає?
4. Чи суть ученики, котрих нагляд лиш номінальний?
5. Чи деякі ученики не приміщені в льокалях, котрі дїлають на них деморалізуючо?
6. Які місцеві відносини, впливи і напрями суть небезпечні для молодежи?
7. Чи родичі або надзирателї зносять ся зі школою що до співдїланя під взглядом педаґоґічним і науковим? В якій спосіб се відбуває ся?
8. Чи збір учителїв уживав доси яких средств до ухиленя шкоди і небезпечности, які виходять зі злого приміщеня молодежи і браку нагляду; яких и з яким успіхом?
9. Як підпомагають місцеві власти школу в контроли що до уміщеня учеників?
10. Чи супротив місцевих відносин можна би успішно ужити "депутації ґімназіяльної" до переведеня безпосередного нагляду над станціями і як треба би зложити ту депутацію?
11. Чи можна би перевести зарядженє, щоби ученики, не маючі в місци родичів, мешкали лиш по домах, уповажнених до приниманя учеників?
12. Які средства на будуче пожадані для поправи теперішних відносин?
